Зволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зво́лити, -лю, -лиш, гл. Соизволять, соизволить, позволять, позволить. Покохав я дівчину, а батько не зволяв брати її. Ох, вовче братіку, зволь же нам хоч пісню заспівать. Нащо ж Бог звалив серце дати, коли ся бідним не вільно кохати.
Ках! меж., выражающее утиный крикъ. А він селехом плова і тілько ках, ках, ках!
Мирі́ння, -ня, с. Примиреніе. Видно, яке буде миріння: сьогодня помиримось, а завтра буде вп'ять тієї ж.
Морозю́к, -ка, м. = птица водомороз.
Остуджувати, -джую, -єш, сов. в. остудити, -джу, -диш, гл. Остуживать, остудить, охладить. Якими зіллями бідне серце моє остудити. Як Бог творив землю, то єї перше варив, а послі разом остудив.
Підібрати, -ся. Cм. підбірати, -ся.
Упівночі нар. = опівночі. Янголи-хранителі! храніть мене сії ночі упівночі.
Фасочка, -ки, ж. Ум. отъ фаска.
Цурпалок, -лка, м. = цурупалок. Ум. цурпалочок.
Шкилики Въ выраженіи: на шки́лики підіймати. Поднимать на смѣхъ.
