Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корінчик

Корінчик, -ка, м. Ум. отъ корінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНЧИК"
Бадиляка, -ки, ж. Ув. отъ бадилина.
Закладни́й, -а́, -е́ Урочный. Закладна робота. Брацл. у. На закладного робочого дозорці не треба. Брацл. у.
Запоряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл.запоря́док. Распорядиться. Вх. Зн. 20.
Засту́пниця, -ці, ж. 1) Замѣстительница. 2) Защитница, заступница. Чуб. III. 255.
Ізг.. Cм. зг.
Кружати, -жа́ю, -єш, гл. = кружляти. Зевес тоді кружав сивуху і оселедцем заїдав. Котл. Ен. А козак сидить у корчмі, мед-вино кружає. ЗОЮР. І. 219.
Оправний, -а, -е. 1) Обдѣланный, оправленный. 2) Переплетенный.
Підв'язати, -ся. Cм. підв'язувати, -ся.
Поросплачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Расплатиться (о многихъ).
Хрещатка, -ки, ж. Родъ плахти. КС. 1893. XII. 448. Ум. хрещаточка. Маркев. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРІНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.