Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корінчик

Корінчик, -ка, м. Ум. отъ корінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНЧИК"
Білястий, -а, -е. Бѣловатый, бѣлѣющій.
Відкриватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відкритися, -криюся, -єшся, гл. Открываться, открыться.
Голубитися, -блюся, -бишся, гл. Нѣжиться, ласкаться, голубиться. Нам можно без гріха і любитися і голубитися. Кв.
Зада́внений, -а, -е. Пришедшій въ давность; застарѣлый, запущенный (о болѣзни). Задавнена хвороба.
Кахольний, -а, -е. = кахельний.
На́дзелень нар. Недозрѣлымъ. Жали жито ще надзелень.
Надроби́ти, -блю́, -биш, гл. Нарѣзать кусочками. Желех.
Приділити Cм. приділяти.
Розгноїтися Cм. розгноюватися.
Спар, -ру, м. 1) = спека. Вх. Лем. 468. 2) = садно. Вх. Зн. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРІНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.