Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корець

Корець, -рця́, м. 1) Мѣра сыпучихъ тѣлъ. Способом, способом 12 жидів насилу корець хмелю витаскали на гору. Ном. № 924. З'їхалася Марусина родина, звезла, знесла сім кірців муки на коровай. О. 1862. IV. 13. 2) Желѣзный или деревянный ковшъ. І в корці води напій маєш. Ном. № 3020. Корець меду у рученьках держу чи. Поїхали в ліс, вирубали на ківш і одтяли на корець. ЗОЮР. II. 57. Що це ти, бабо, ополоником їси? — Десь діти корець занесли. Ном. № 12220. 3) Каждая пара соединенныхъ подъ угломъ (по длинѣ) поперечныхъ досокъ на окружности колеса водяной мельницы, — въ нихъ ударяетъ вода, поворачивая колесо. Cм. коречний, корчак. Шух. І. 113. 4) Насѣк. уховертка; клещакъ, Forficula auricularia. Вх. Зн. 28. Ум. кірчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕЦЬ"
Багва, -ви, ж. Болотистая низменность, топь. Кіев.
Бак сз. = пак. Кв.
Баталійон, -ну, м. Баталіонъ. Три баталійони війська. Гн. І. 54.
Господа́ренько, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Злотистий, -а, -е. Золотой. Моя квітка злотиста. Грин. III. 507.
Кидь I, -ді, ж. Разстояніе, на которое можно что-нибудь бросить. А він був од мене не більше, як на одну кидь. Харьк.
Підколодь, -ді, ж. Часть поколодви. Шух. І. 237.
Помірність, -ности, ж. Умѣренность. Левиц. І. 475. Чуб. І. 283.
Примушений, -а, -е. Принудительный, насильственный, вынужденный. Ой шлюбе, мій шлюбе, примушений шлюбе. Гол. І. 285.
Пробрати, -ся. Cм. пробірати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.