Бакаляр, -ра, м.
1) Ученикъ, школяръ. Єзуїти цькували народ шляхтою і своїми бакалярами.
2) Учитель дѣтей.
3) Дьячекъ.
Відвійок, -йка, м., иногда во мн. ч. відвійки. Щуплое зерно, которое при вѣяніи падаетъ въ срединѣ между мякиною и полновѣснымъ зерномъ. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці.
Вражий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій, діавольскій. Чи ви пани, чи ви ляхи, а ми запорожці: пам'ятайте, вражі сини, шо ми вам не хлопці. Було б тобі, вражий сину, нас трьох не кохати. Ув. враженний. Е, враженний сину!
Вугло, -ла, с. При постройкѣ хаты въ срубъ: связь дерева въ углу.
Лазівка, -ки, ж. Родъ гриба, растущаго на лазу (лѣсной полянѣ).
Напароси́ти, -рошу́, -сиш, гл. = напарусити. напарошений вітря́к. Вѣтряная мельница, на крыльяхъ которой натянуто полотно.
Рижіти, -жію, -єш, гл. = рудіти.
Скікавка, -ки, ж. = скакавиця.
Ткачиха, -хи, ж. Жена ткача. Ткачихо! буде тобі лихо!
Уїзжений, -а, -е. Много Ѣздившій, объѣзженный. Уїзжена коняка везе не зупиняючись.
