Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коренатий

Коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. К. ЧР. 169. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих. МВ. ІІІ. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕНАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕНАТИЙ"
Ваготіння, -ня, с. Тяготѣніе. Ньютон назвав цю силу ваготінням. Ком. І. 57.
Зави́дна нар. Засвѣтло. Аф.
Запи́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. запита́тися, -та́юся, -єшся, гл. = запитувати. Запитайся, брате, яка моя доля. Чуб. V. 764.
Ковалів, -ле́ва, -ве Принадлежащій кузнецу. Проїжджаючи мимо ковалеву хату. Шрам одрізнивсь. К. ЧР. 203. ковале́ва горілка. Названіе водки, которую пьютъ на крестинахъ. Мил. 24.. Cм. коваль 3.
Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Моркови́й, -а, -е. = моркв'яний. Kolb. І. 144.
Піймати, -маю, -єш, гл. 1) Поймать. Упустила соколонька, да вже й не піймаю. Мет. Сестра її там така, що і в ложці води не піймаєш, т. е. очень быстрая, увертливая. Г. Барв. 202. Піймали до рук. О. 1862. IX 70. 2) Попасть. Максим пошпурив (на бугая) грудку. Метка рука як раз піймала серед крутого лоба. Мир. ХРВ. 129. 2)облизня. Потерпѣть неудачу, получить носъ.
Покричати, -чу́, -чи́ш, гл. Покричать.
Томитися, -млюся, -мишся, гл. Томиться, утомляться. Томились, жаждали, із голоду вмірали. К. Псал. 248.
Цвяшок, -шка, м. Ум. отъ цвях.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЕНАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.