Бельок, -лька, м. = белька.
Відщепнути, -ся. Cм. відщіпати, -ся.
Драглі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Превращаться въ студенистое вещество, дрожать подобно студенистому веществу. 2) Нависнуть (о тучахъ). Чи не буде снігу: там такі білі хмари драгліють.
Дужчати, -чаю, -єш, гл.
1) Дѣлаться сильнѣе.
2) Выздоравливать, оправляться.
Обтяж нар. Тяжеловато. Снопів наклав обтяж, насилу вивіз на гору.
Обширь, -рі, ж.
1) Пространство. Земля... ходить круги сонця по великій обширі світу Божого.
2) Объемъ. Народ ню мову не жарт осягнуть усю в її обширі.
Підсметанник, -ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria.
Порошина, -ни, ж. 1) Порошина. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацькая слава. 2) Пылинка. Я вийму порошину тобі з ока. Ум. порошинка.
Приорати, -ся. Cм. приорювати, -ся.
Сакви, -ко́в, ж. мн. 1) Сума переметная. Прив'язав сакви до тропу, взяв коня за повід. 2) Родъ писанки. 3) Названіе двухъ взятокъ при игрѣ въ хвальку. Ум. саківки.
