Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корина

Корина, -ни, ж. Древесная кора. Ум. кори́нонька. Ва яворі коринонька. Гол. III. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИНА"
Відтерпіти Cм. відтерплювати.
Дру́ччя, -чя, с. соб. = дрюччя.
Заволонча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Затянуть. Я таки й не хотів, та як зачали, то й заволончали таки. Кобел. у.
Кріпитися, -плюся, -пишся, гл. Крѣпиться, твердо держаться. Кріпиться, як диня на морозі. Ном. № 2444. Не давши слова — держись, а давши — кріпись. Ном. № 10675.
Малолю́ддя, -дя, с. Малолюдіе.  
Омити Cм. омивати.
Підтягач, -ча, м. Ремень, которымъ сапожникъ притягиваетъ матеріалъ къ колѣну. КС. 1890. VII. 101.
Поопускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и опустити, но во множествѣ.
Уровище, -ща, с. Выкидышъ. Полт. Харьк. Мил. 16.
Хоружий, -жого и пр = хорунжий и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.