Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Апелюва́ння, -ня, с. Апелляція, апеллированіе.
Бабувати, -бу́ю, -єш, гл. = бабити. Бабувала у його жінки. Рудч. Ск. II. 92.
Барвінець, -нця, м. = барвінок. Під кудерним деревцем, під зелененьким барвінцем. Н. п. Пішла в городець, рвала барвінець. Чуб. ІІІ. 301. вінець-барвінець. Вѣнокъ изъ барвінку. Грин. III. 524.
Блазнити, -ню́, -ни́ш, гл. Соблазнять, вводить въ соблазнъ. Коли блазнить тебе рука твоя, — відотни її. Єв. Мр. IX. 43.
Блискучий, -а, -е. Блестящій. К. Досв. 26. Очі поночі блищать блискучі. МВ. ІІ. 176.
Карман, -на́, м. 1) Карманъ. Ті каптани, та не ті кармани. Ном. № 7921. 2) Небольшой изукрашенный мѣшечекъ, пришитый къ поясу и носимый женщинами. Харьк. у.
Попоогризатися, -заюся, -єшся, гл. Много огрызаться.
Сновига, -ги, сновиґа, -ґи, об. 1) Слоняющійся. Лізе в очі як сновига. Ном. № 2756. 2) Насѣк. Anthomyia (meteorica). Вх. Пч. I. 5.
Хворостець, -тцю́, м. Мелкій хворостъ. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути? Г. Барв. 441.
Штем, -му, м. = шталт. Це бабка: а коваленьки, то не на такий штем зроблена. Конст. у.
Нас спонсорують: