Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Буртити, -рчу, -тиш, гл. Сверлить, буравить. Мкр. Н. 27.
Грі́свиця, -ці, ж. Промежуточная полоса между двумя рядами посадки на бахчѣ. (Залюб.).
Жені́ння, -ня, с. Женитьба. Мнж. 164. Продам кобилу на женіння та куплю горілки. Лебед. у. Ум. жені́ннячко. В мено брати — на женіннячко. Грин. ІІІ. 27.
Затараба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Забарабанить; застучать. Здалось, що як неначе ложками на лаві затарабанило; думаю, певно кіт. Драг. 63. 2) Задѣвать, затащить.
Лагоминець, -нця, м. Лакомка, сластолюбець. Cм. лигоми́нець.
Попадати, -даємо, -єте, гл. Упасть (о многихъ). Обидва попадали мертві. Стор. МПр. 107. Безлично употребляется и въ ед. ч. Инше попадало між тернину. Єв. Мр. IV. 7.
Поранник, -ку, м. Раст. Plantago lanceolata L. О. 1861. І. 206.
Прирахувати, -ху́ю, -єш, гл. Присчитать.
Прорізати Cм. прорізувати.
Чкурити, -рю, -риш, гл. Скоро бѣжать.
Нас спонсорують: