Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Батусьо, -ся, м. Ум. отъ батько.
Ґазді́вський, -а, -е. Хозяйскій.
Лоско́тниця, -ці, ж. = лоскотарка. Чуб. І. 206.
Му́рза, -зи, м. 1) Мурза, татарскій князь. Всіх мурз із куренів вечеряти позвати. К. МБ. X. 19. 2) Запачканное, неумытое лицо.
Попруг, -га, м. Шрамъ, царапина. Коняка дзизнула по морді, попруг зробила на носі — і досі знать. Верхнеднѣпр. у.
Послушник, -ка, м. Слуга. Повідат царь до тих своїх послушників, жеби забили сто волів єму на обід. Драг. 275. Ум. послушничок. Мого батька брата та була взяла, орда; а він там був послушничком у одного татарина п'ять год. О. 1862. V. З нар. уст, 85.
Потопнути Cм. потопати.
Пройдисвіт, -та, м. Пройдоха, авантюристъ. Да ме лай мене, моя матінко, ніколи ні за що, полюбила пройдисвіта, превелике ледащо. Мет. 85.
Спорядити, -ся. Cм. споряджати, -ся.
Улатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Влатати треба старий кожух. Харьк. у.
Нас спонсорують: