Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Біднити, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать бѣднымъ. Біднили нас постоями. К. Досв. 115.
Змантити, -нчу, -тиш, гл. Обмануть, обмошенничать. Шух. І. 85.
Кудла, -ли, ж. 1) Всклокоченная голова. 2) Мохнатая собака.
Миготли́вий, -а, -е. Блещущій. Желех.
Нехарь, -рі, ж. 1) Нечистота, неопрятность. Шух. І. 31. 2) соб. Волки. Нехарь пошкодила худобу. Вх. Зн. 41.
Перезуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перезутися, -зуюся, -єшся, гл. Переобуваться, переобуться. Cм. перебуватися, перебутися. Перезувшись, устав, подивився на ноги. Мир. Пов. II. 45.
Перепеля, -ля́ти, с. Перепелка-дѣтенышъ. Вх. Пч. II. 13.
Плюй, плю́я, м. Плевокъ.
Поперелазити, -жу, -зиш, гл. Перелѣзть (о многихъ).
Просто нар. 1) Просто, безъ затѣй. Рудч. Ск. І. 150. Сказати просто: вмер, та й годі. Гліб. Він так мальовав собі просто, абияк. Кв. 2) Прямо. Пливи... під темний луг просто. Чуб. V. 342. Простяглись дві дороги: одна просто, а друга пішла у праву руку. Стор. Іде... пані, та просто до їх у двір. Рудч. Ск. II. 64. 3) Противъ, напротивъ, насупротивъ. Хата його стоїть просто церкви. Борз. у.
Нас спонсорують: