Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Випливати, -ва́ю, -єш, сов. в. випливти и виплисти, -пливу, -веш, гл. Выплывать, выплыть. Випливає з води мати. Шевч. 24. Випливає щука. Рудч. Ск. II. 105. Виплив човен з очерету. Із за лісу, з-за туману місяць випливає. Шевч. 150.
Гидолецький, -а, -е. = идольський. Бранное слово. Гидолецька бочка. Ном. № 3567.
Довередува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. 1) Добиться капризами чего. Та вона ж не панянка! Нехай вже ті вередують, поки довередуються свого. Кв. 2) Докапризничаться.
Злучення, -ня, с. Соединеніе. Злучення України з Москвою. Левиц. І. (Правда, 1868, 448).
Ломова́тий, -а, -е. Очень большой, огромный. Вх. Пч. І. 14.
Мі́зька, -ки, ж. Мезга. Шух. І. 252.
Притина, -ни, ж. ? Закопать на притині два стовпи.... Біля притини стоїть два стовпи. Рудч. Ск. II. 146.
Прокидатися, -даюся, -єшся, сов. в. прокинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Просыпаться, проснуться. Вночі прокинешся, — не спить Василько мій. МВ. ІІ. 9. Иногда прокинутися въ знач. очнуться. МВ. (О. 1862. III. 41). Зомлів Марко, й земля задріжали... Прокинувся... до матері, — а мати вже спала. Шевч. 118. 2) Появляться, появиться; встрѣчаться, случаться. Щоки повпадали і вже волосся прокидається біле. О. 1862. X. 8. Стали прокидатись де-где й злодіячки — новина в Пісках. Мир. ХРВ. 119. Все ж таки прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають, і одпочинуть як слід. Драг. 171. 3) Только сов. в. ? Отелиться. Рано походила наша корова, то рано й прокинулась. Зміев. у.
Склянка, -ки, ж. 1) Оконное стекло. Харьк. г. Шух. І. 95. 2) Стаканъ. Св. Л. 177. Грин. III. 514. Треба риби, треба мяса і горілки в склянці. Чуб. V. 676. Склянку води візьме. МВ. (О. 1862. III. 39). 3) Бутылка. Вх. Лем. 466. 4) Кусокъ разбитаго стекла. Ум. скляночка.
Унаслідувати, -дую, -єш, гл. Унаслѣдовать. Кого Бог благословляє, унаслідує той землю. К. Псал. 88.
Нас спонсорують: