Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бурочка, -ки, ж. Ум. отъ бурка. Употребл. и вмѣсто бурка 3. Вх. Пч. 11. 36.
Дуженький, -а, -е., Ум. отъ дужий. Довольно сильный.
Заволі́кування, -ня, с. = заволікання. Левиц. І. Кайд. С. 186.
Канудити, -дить, гл. безл. Тошнить. Наїлась ціх опеньків, так аж канудить. Харьк. у.
Лісови́й, -а́, -е́ 1) Лѣсной. Лісова звірина. лісові люде. По народнымъ повѣрьямъ — обросшая шерстью особая порода людей, живущая исключительно въ лѣсахъ. Чуб. І. 211.. Cм. лісун. 2)вого, м. Лѣсной сторожъ.
Міро́шничка, -ки, ж. Жена мельника.
Начальницький, -а, -е. Начальниковъ, начальническій. Желех.
Недоук, -ка, м. Недоучка. Народе мій, недоуку латинський! К. ХП. 58.
Поворушити, -шу́, -шиш, гл. Пошевелить. Як переночує теє жито та хто небудь поворушить його, то там не можна (хати) строїть. Чуб. І. 101.
Тайстерка, -ки, ж. Ум. отъ тайстра.
Нас спонсорують: