Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Ацю́! меж. = Аса́! Шейк.
Відтикати I, -каю, -єш, сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх. Рудч. Ск. І. 182.
Замо́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. замочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Замачиваться, замочиться, обмачиваться, обмочиться. Через річку брела — да й замочилася, зайшла до сестри — пересушилася. Чуб. V. 107. 2) Шутливо: выпить водки. Замочмеся! Вх. Лем. 416.
Підкидчата, -чат с., мн. Маленькіе саночки, которыя при перевозкѣ дерева подставляются подъ тотъ его конецъ, который виситъ съ большихъ саней. Волч. у.
Послідущий, -а, -е. Худшій. Кирило Тур був у Січі не послідущий. К. ЧР. 274. Піду, каже, утоплюсь, усі мене обіжають — я послідущий на світі. Ном. № 4846, стр. 286.
Припорядити, -джу́, -ди́ш, гл. Принарядить; украсить; привести въ порядокъ.
Продеклямувати, -му́ю, -єш, гл. Продекламировать.
Розлепетатися, розлепетітися, -чуся, -чешся, гл. Разболтаться, разговориться. Розлепетілась так, що за тобою ніхто й словом не похопиться. Полт. г.
Ропотіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Болтать безъ умолку, говорить всѣмъ сразу; бормотать. 2) Шумѣть при движеніи. Як летів, то й ропотів, як упав, то й пропав. Ном. № 13539. Cм. роптати.
Утихомирити, -ся. Cм. утихомирювати, -ся.
Нас спонсорують: