Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Загуса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. загу́снути, -ну, -неш, гл. Сгущаться, сгуститься. Насипала багато води, а мало борошна, та мішала, мішала, а воно не загуса. Грин. II. 164. Як загусне глина, тоді не зробиш горщика. Канев. у. На чуже пшінце горшка не підставляй, бо кипітиме, кипітиме, та й не загусне. Н. Вол. у.
Іменинник, -ка, м. Именинникъ. Шевч. (О. 1862. III. 17).
Коцюрба, -би, ж. Черемуха, Prunus padus. Вх. Лем. 427.
Кравецтво, -ва, с. Портняжество. Швець знай своє швецьтво, а в кравецьтво не мішайся. Ном. № 9573.
Перекраювати, -юю, -єш, сов. в. перекра́яти, -ра́ю, -єш, гл. Перерѣзывать, перерѣзать пополамъ.
Питки I гл. Дѣтск. пить. Чого ти, зайчику, такий худенький? — Тим, що всім питки подаю. Ном. № 1292. Ум. питоньки, питочки. Мкр. Н. 4. Будеш, будеш ти лежати, питоньки прохати. Мет. 86.
Потикатися, -каюся, -єшся, сов. в. поткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Спотыкаться, споткнуться. Ой поткнувся Нечаїв кінь на малу тичину. Лукаш. 110. Взєвси джурі маленькому коник потикати. АД. II. 86. 2) Показываться, показаться. Ло батька боюсь і потикаться. Г. Барв. 275. Там добре, де нас нема, а куди ми поткнемось, так і попсуємо. Ном. № 2052.
Уразити, -ся. Cм. уражати, -ся.  
Цап'юга, -ги, м. Ув. отъ цап.
Щедрак, -ка, м. = щедрівник. Вх. Лем. 487.
Нас спонсорують: