Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Громоші́тися, -шіюся, -єшся, гл. Пренебрегать кѣмъ. Богач бідним сі громошіє. Фр. Пр. 95.
Матю́к, -ка, м. Брань въ мать. матюки гнути. Ругаться по матери.
Мізчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Мозжить. Мізчив мене. Н. Вол. у.
На́дпізь нар. Поздновато. Ото учора надпізь пішли ми додому. Левч. 110.
Окарувати, -ру́ю, -єш, гл. см. карувати. Навчи, навчи, бідная вдово, да свойого сина! Як не будеш научати, будем карувати: окаруєм руки й ноги і чорнії брови, щоб не ходив до дівчини молодої. Мет. 241.
Поляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить. Ном. Од. вид. III.
Призвіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. призвісти́ти, -щу, -стиш, гл. Предвѣщать, предвѣстить. Павлогр. у.
Райський, -а, -е. Райскій. А в райські двері сам Господь ходить. Чуб. III. 293.
Сколотися, -лю́ся, -лешся, гл. Заколоться. Нехай твій батько сколеться. Ном. № 3759.
Штихіл, -хола, м. = штрихіль. Волч. у.
Нас спонсорують: