Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Валюшень, -шня, м. = валюш. Мнж. 177.
Випорхати, -хаю, -єш, гл. Порошить. Чорна хмара виступає, дрібний дощик викрапає, білий сніжок випорхає, бурлак ніжки піднімає. Мет. 464.
Гарбузя, -зяти, с. = гарбузеня. Дурний бойко, не видів огірків, та й каже, що то гарбузіта. Фр. Пр. 102.
Гирюватий, -а, -е. Взъерошенный. Вх. Уг. 233.
Глива, -ви, ж. 1) Родъ груши, бергамота. Гливи такі, як кулак. Ном. № 14034. 2) Грибъ на деревѣ, губка. Угор. Гливи ростут на буках. Вх. Лем. 403.
Лобогрі́йка, -ки, ж. Шуточное названіе примитивнаго устройства жатвенной машины, очень тяжелой въ работѣ. Херс.
Носик, -ка, м. 1) Ум. отъ ніс. 2) мн. носики комаре́ви. Раст. Delphinium consolida. ЗЮЗО. І. 121.
Попоогризатися, -заюся, -єшся, гл. Много огрызаться.
Уланин, -на, м. Одинъ уланъ. Ой нема, нема того уланина, та що я 'го любила. Гол. І. 270.
Ферділь, -лі, ж. = ферделинка. Вх. Зн. 74.
Нас спонсорують: