Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коркобець

Коркобець, -бця́, м. Радуга. Вх. Зн. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРКОБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРКОБЕЦЬ"
Карасик, -ка, карасичок, -чка, м. Ум. отъ карась.
Кльоф, -фа, м. Кирка (съ клювомъ). Вх. Лем. 425.
Односердя, -дя, с. Единодушіе, согласіе.
Пискавець, -вця, м. Раст. Hypochaeris uniflora. Шух. І. 20.
Понакарбовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и накарбувати, но во множествѣ.
Пооженюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Жениться (о многихъ).
Послідній, -я, -є. 1) Послѣдній. Дозволь мені хоч умиться на послідній дорозі. Рудч. Ск. 2) Худшій, плохой. Хиба ж таки я послідніший од усіх. Ном. № 2039. Ні сами послідня дівка в нашому селі так би не зробила. Кв.
Роздоїтися Cм. роздоюватися.
Удовбувати, -бую, -єш, сов. в. удовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Вдалбливать, вдолбить.
Шварний, -а, -е. = моторний. Желех. Варуй же ся, шварне дівча, з чорними бровами. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРКОБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.