Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коркобець

Коркобець, -бця́, м. Радуга. Вх. Зн. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРКОБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРКОБЕЦЬ"
Балта, -ти, ж. 1) Топоръ. Вх. Зн. 1. Cм. балда. 2) Жидкая грязь. Шух. І. 81.
Бекас, -са, м. Бекасъ. Вх. Пч. II. 14. Ум. бекасик.
Глинянка, -ки, ж. = глинище. Желех. Вх. Зн. 10.
Дзвінкоголо́сий, -а, -е. Звучный. К. МХ. 40.
Затуга́віти, -вію, -єш, затугну́ти, -гну, -неш, гл. Загустѣть, затвердѣть; уплотниться. Болото затугавіло, що й ноги не витягнеш. Камен. у. Трохи хай глина затугне, тоді можна ще замазать. Канев. у. Cм. затужавіти.
Захрумтіти, -мчу, -мчыш, гл. Захрустѣть. Він йому так одважив києм по плечах, що аж кістки захрумтіли. К. ЧР. 276.
Калинка, -ки, ж. Ум. отъ калина.
Поодк.. Cм. повідк..
Проявити, -ся. Cм. проявляти, -ся.  
Теперка, тепе́рки, тепе́ркива, нар. Ум. отъ тепер.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРКОБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.