Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корінище

Корінище, -ща, с. ув. отъ корінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНИЩЕ"
Гра́к 2 меж. и пр. = Гряк и пр. Стук! грак! то й п'ятак. Ном. № 10433.
Дебе́ло нар. Дебело, толсто, плотно.
Заги́б, -бу, м. Погибель. Вх. Зн. 18.
Їстовець, -вця́, м. Болѣзненный аппетитъ. Се в його їстовець. Ном. № 12224.
Обрізати, -жу, -жеш, гл. Обрѣзать.
Підтовкти, -чу, -чеш, гл. Истолочь недостающее количество.
Полузка, -ки, ж. Низка (коралловъ и пр.). Вх. Зн. 52.
Убіч, убочу, м. убіч, убочі, ж. 1) Сторона (предмета), бокъ. Гол. Од. 62. 2) Косогоръ. Шейк. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся. Н. п.
Угинати, -на́ю, -єш, сов. в. угнути и ввігну́ти, -гну́, -неш, гл. Вгибать, вогнуть.
Шушкати, -каю, -єш, гл. Шептать. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРІНИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.