Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корінище

Корінище, -ща, с. ув. отъ корінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНИЩЕ"
Дробелячів'Я, -в'я, с. соб. Овцы и козы. Вх. Лем. 411.
Зави́дливий, -а, -е. Завистливый. Дівчата завидливі. О. 1861. X. 57.
Заду́бти, -бну, -неш, гл. = задубіти.
Мизе́рність, -ности, ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) Жалкій видъ. 3) Ничтожество. Я знав свою мизерність перед Богом. К. Іов. Скажи, Господи, чи довго ще на світі мені жити? Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти. К. Псалт. 95.
Підхопити, -ся. Cм. підхоплювати, -ся.
Свищ, -ща, м. 1) Ячейка для пчелиныхъ матокъ. Рк. Левиц. 2) = свистун 3. Свищі в борщі. Ном. № 1930.
Списати, -ся. Cм. списувати, -ся.
Терес, -су, м. Раст. Rhamnus cathartiса L. Анн. 293.
Флюта, -ти, ж. Мокрый снѣгъ. Вх. Зн. 75.
Хвилити, -ся, -лю, -ся, -лиш, -ся, гл. = хвилювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРІНИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.