Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корінище

Корінище, -ща, с. ув. отъ корінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНИЩЕ"
Гейсь! меж. Крикъ на воловъ: направо. Kolb. І. 65. Cм. гейс. Cм. ча.
Заколиха́ти, -ся. Cм. заколи́хувати, -ся.
Кашкет, -та, м. = каскет. Чуб. VII. 413. На голові кашкет добрий. Св. Л. 303. Ум. кашке́тик.
Клумля, -лі, ж. Рыболовный снарядъ — сѣть, напяленная на прутья, соединенные въ видѣ трехгранной призмы. Радом. у.
Льо́ка́й, -кая, м. Лакей. Чуб.
Обкопати, -ся. Cм. обкопувати, -ся.
Пороситися I, -шуся, -сишся, гл. Замочиться въ росѣ. Конст. у.
П'ятдесят, -тьо́х числ. Пятьдесятъ.
Стрілити Cм. стріляти.
Шатковниця, -ці, ж. Снарядъ для шинкованія капусты. Камен. у. Квасять капусту так; січуть головки на шатківниці.... МУЕ. І. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРІНИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.