Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корінище

Корінище, -ща, с. ув. отъ корінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНИЩЕ"
Баламутний, -а, -е. 1) Мутный, нечистый (о жидкостяхъ), то же, что и каламутний. 2) Непокойный, тревожащій.
Безгрішний, -а, -е. 1) Безгрѣшный. Левиц. І. 540. 2) Не имѣющій денегъ, безденежный. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. Лубен. у.
Відброд, -ду, м. наїстися до відброду. Наѣсться до отвала. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Кучерявитися, -влюся, -вишся, гл. Виться. Борода біла нижче пояса кучерявиться. МВ. І. 17.
Оснач, -ча́, м. Сплавщикъ плотовъ. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки. Черн. у.
Прогуторити, -рю, -риш, гл. Проговорить нѣкоторое время.
Протовпом нар. Проталкиваясь.
Трандахил, -лу, м. Раст. Сирень, Syringa vulgaris L. Анн. 346.
Цюці гл. Дѣтск. мочиться. О. 1861. VIII. 8. Хочу цюці. Зміев. у.
Червоно нар. Красно. Сонечко за гору пада, блищить вода червоно. МВ. ІI. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРІНИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.