Гавкання, -ня, с. Лай.
Гайнувати, -ную, -єш, гл. Небречь, растрачивать, мотать. Ти ж і сам колись був таким, як ми, дукою. Хто тобі, пеському синові, звелів гайнувати батьківщину. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Заробить гроші, та й гайнує їми, — нічого не зостається в його. 2) Кутить, гулять. А кум з кумою в корчмі гайнує. 3) Производить безпорядокъ. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, — аж усе піде жужмом.
Гойдаша меж. = гойда. Гойда, гойда, гойдаша! (Колыб. припѣвъ).
Двірня́чка, -ки, ж. = Двірка.
Кіявкати, -каю, -єш и кіявчати, -чу, -чиш, гл. Кричать (о галкахъ). Кивки кіявкают або кімнат.
Основа, -ви, ж. 1) Ткацкое: основа. Чія основа — аби моє поткання. 2) Въ водяной мельницѣ: деревянные брусья, положенные на столбахъ, вбитыхъ снаружи мельницы; основа поддерживаетъ ринву, а также валъ съ наружнымъ колесомъ. 3) Основа, основаніе. Ум. оснівка, оснівонька, оснівочка, основиця.
Перелітка, -ки, ж. Корова, которая телится черезъ годъ.
Припівзити, -жу, -зиш, гл. Укрѣпить соломенную крышу півзинами.
Слезити, -зю́, -зи́ш, гл.
1) Плакать.
1) Сочиться. Яром вода слезить.
Чудувати, -ду́ю, -єш, гл. Удивляться. Ціле місто чудує з нас. Привозе він його (змія) у своє царство, — всі на його чудують. Ото чудуватимуть, як виглядять, що на спині в собаки різка прив'язана.
