Вага, -ги, ж. 1) Вѣсъ. На хуру вагою кладуть. Ой десь мій брат у Криму продає сіль на вагу. вагою дати. Отпустить на вѣсъ. важкою вагою. Съ великимъ трудомъ. 2) Тяжесть, бремя, грузъ. Хури йшли з вагою. Широко ступав Марко, здавалось, і ваги ніякої не було у його на плечах. Ото ж на мене вагою сіло. Усяка людина має свою вагу на світі. 3) Вѣсы. Ой, хто б узяв та зважив моє горе! хто б на вагу зложив моє нещастя. 4) Гиря. Я бачив ув Одесі самограйну машину: ваги колеса повертають, а вона й грає, так само як у дзиґаркові. 5) Вѣсъ, значеніе, сила. Це для мене не має жадної ваги. 6) бути у вазі. Быть беременной. На третій годочок я стала у вазі: Господь і мені дав. 7) Колебаніе. Гой ги, вороги! ми не маєм ваги! Ревуть, лютують вороги, козацтво преться без ваги — і покотились яничари.
Душі́вка, -ки, ж. Полоса земли въ надѣлѣ, приходящаяся на одну ревизскую душу.
Зла́гідно нар. Согласно, мирно. Злагідно живуть собі з жінкою.
Качалковий, -а, -е. Относящійся къ качалк'ѣ.
Мочилинівка, -ки, ж. = мочи́ло. Покладу я колопеньку та в мочилинівку.
Парубіка, -ки, м. Молодой парень. Був парубіка в тому селі вбогий. Охрім догадливий був парубіка. Ум. парубічка.
Погнати, -жену, -неш, гл. Погнать. Погнала... бичка пасти. Поженуть вас на війну. химери погнати. Понести чепуху. Се він сп'яну химери погнав.
Порозбірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и розібрати, но во множествѣ.
Тогдий нар. = тоді. Тогдий забравсі жид та й пішов.
Трясулька, -ки, ж. Раст. Thalictrum angustifolium Jacq.
