Вогненний, -а, -е. = огненний. Гаряча смола та сірка неначе вогненна річка розливаються.
Голоддя, -дя, с. Голодъ, голодовка. Одно — безвіддя, другеє — голоддя.
Дороста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. дорости́, -ту́, -те́ш, гл. Дорастать, дорасти. Ріс, ріс, не доріс, своїй неньці води не приніс. дорости́ літ. Достичь совершеннолѣтія. Меншая сестра літ не доросла.
Збур, -ру, м. Трипперъ.
Кара, -ри, ж.
1) Наказаніе. Стоять Гонта з Залізняком, кричать: «Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись». Се кара божа на нас.
2) Гнѣвъ, немилость. А я живу в божій карі: не дав мені Господь пари. Ум. каронька. Яку б же нам, славним запорожцям, та кароньку дати?
Кісниця, -ці, ж. Родъ рыбы. Кісниця — широкий писк, пера червені, пляската.
Кряж, -жа, м.
1) Спинной хребетъ.
2) Холмъ. З'їхавши на високий кряж, озирнувся Кирило Тур. Давно вже на його грудях лежить широкий кряж сирої землі.
3) Деревянный отрубокъ цилиндрической формы.
Обачити, -чу, -чиш, гл.
1) Увидѣть. Та скажи мі, чи обачу миленького очі.
2) Замѣтить. М'я з другою в любві обачила.
Погарніти, -ні́ю, -єш, гл. Похорошѣть, сдѣлаться лучше. Погарніли люде.
Судощати, -ща́ю, -єш, гл. Встрѣчать. Його (Байду) царь турецький судощає.
