Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копільник

Копільник, -ка, м. Складывающій въ копны. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику і мій кидальнику! Мил. 215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПІЛЬНИК"
Гороби́нячий, -а, -е = Горобиний. Мил. М. 96.
Кукільчик, -ка, м. Ум. отъ кукіль.
Намі́ритися Cм. намірятися.
Наро́спальці нар. Въ сердцахъ.
Обдзьобувати, -бую, -єш, сов. в. обдзьоба́ти и обдзюба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Обклевывать, обклевать. Ой надлетіли райські пташеньки, та обдзюбали винограденько. Гол. Всі ягоди на вишні обдзюбали. Греб. 368.
Пекарка, -ки, ж. Пекарка, булочница.
Плюнути, -ну, -неш, гл. Плюнуть.
Припрохувати, -хую, -єш, сов. в. припроха́ти, -хаю, -єш, гл. = припрошувати, припросити. Та виходьте, не бійтесь!... припрохував їх Сухобрус. Левиц. Пов. 28.
Решетище, -ща, с. Ободъ въ рѣшетѣ.
Тягун, -на, м. 1) Носильщикъ. Ці обидва тягуни добрі. Харьк. у. 2) Небольшая палка, прикрѣпленная къ полозку у дышловыхъ саней, къ ней привязывается барокъ съ постромками. Н. Вол. у. 3) У мастеровъ, изготовляющихъ курительныя трубки: молотокъ для расплющиванія кусковъ латуни, красной мѣди и желѣза. Вас. 148.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.