Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобло
ковадло
ковалдо
коваленко
коваленька
ковалик
ковалисько
ковалиха
ковалів
ковалівна
ковалір
коваль
ковальний
ковальня
ковальство
ковальський
ковальчик
ковальчук
ковалювати
коваляк
кований
кованка
ковання
ковати
ковач
ковбан
ковбанитися
ковбанька
ковбанюга
ковбаня
ковбаса
ковбаситися
ковбаска
ковбасний
ковбасник
ковбасниця
ковбасня
ковбасяник
ковбасянка
ковбатка
ковбах
ковбирь
ковбиця
ковбок
ковбота
ковбур
ковбчик
ковган
ковганка
ковдоба
ковдовбина
ковдра
ковер
коверза
коверзувати
коверцовий
ковзалка
ковзати
ковзатися
ковзелиця
ковзкий
ковзко
ковзун
ковзь!
ковиза
ковизитися
ковизка
ковила
ковінька
ковмір
ковмо
ковнір
ководка
коворот
ковпак
ковтати
ковтки
ковтнути
ковток
ковтонути
ковтрушковий
ковтун
ковть!
ковтьоба
ковтюх
ковтях
ковчег
когут
когутик
когутище
когутій
когутячий
кодаш
кодій
кодільничий
кодкати
кодкодати
кодло
кодловатий
кодола
кодря
коєць
кожа
кожан
кожанець
кожанок
кождий
кождісенький
кождіський
кожен
кожний
кожнісінький
кожнярь
кожом'яка
кожом'яківна
кожом'яцтво
кожом'яцький
кожух
кожухарь
кожушаний
Відмолочувати, -чую, -єш, сов. в. відмолотити, -чу, -тиш, гл. Отмолачивать, отмолотить, отработать молотьбой.
Грабі́жка, -ки, ж. = Грабіж 1. Ном. № 12026.
Дихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Составлять (о письмѣ, оффиц. бумагѣ и пр.). Испор. диктувати. Черниг. у.
Заля́мчитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиться (о волосахъ). Але ж то як у тебе залямчилось волосся, трудно й гребінцем потягти. Брацл. у.
Знизати Cм. знизувати.
Нале́жно нар. Надлежащимъ образомъ, какъ слѣдуетъ, какъ должно.
Перетинок, -нку, м. Небольшой поперечный плетень. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що-вечоринки. Мет. 109.
Смикатися, -каюся, -єшся, одн. в. смикнутися, -кнуся, -нешся, гл. 1) Дергаться, дернуться, рваться, рвануться. Чорт — аж лава тріщить — смикається. Рудч. Ск. II. 23. Поли смикнеться, аж не можна встати. Рудч. Смикнулося нести, да, ба! вага не в силу. Греб. 381. 2) Тольк. несов. в. ? Взадъ и впередъ ходить. Вх. Лем. 467.
Трахтирників, -кова, -ве Принадлежащій трактирщику.
Фастиско, -ка, с. = бур'ян. Вх. Зн. 74. Cм. хваст.
Нас спонсорують: