Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобло
ковадло
ковалдо
коваленко
коваленька
ковалик
ковалисько
ковалиха
ковалів
ковалівна
ковалір
коваль
ковальний
ковальня
ковальство
ковальський
ковальчик
ковальчук
ковалювати
коваляк
кований
кованка
ковання
ковати
ковач
ковбан
ковбанитися
ковбанька
ковбанюга
ковбаня
ковбаса
ковбаситися
ковбаска
ковбасний
ковбасник
ковбасниця
ковбасня
ковбасяник
ковбасянка
ковбатка
ковбах
ковбирь
ковбиця
ковбок
ковбота
ковбур
ковбчик
ковган
ковганка
ковдоба
ковдовбина
ковдра
ковер
коверза
коверзувати
коверцовий
ковзалка
ковзати
ковзатися
ковзелиця
ковзкий
ковзко
ковзун
ковзь!
ковиза
ковизитися
ковизка
ковила
ковінька
ковмір
ковмо
ковнір
ководка
коворот
ковпак
ковтати
ковтки
ковтнути
ковток
ковтонути
ковтрушковий
ковтун
ковть!
ковтьоба
ковтюх
ковтях
ковчег
когут
когутик
когутище
когутій
когутячий
кодаш
кодій
кодільничий
кодкати
кодкодати
кодло
кодловатий
кодола
кодря
коєць
кожа
кожан
кожанець
кожанок
кождий
кождісенький
кождіський
кожен
кожний
кожнісінький
кожнярь
кожом'яка
кожом'яківна
кожом'яцтво
кожом'яцький
кожух
кожухарь
кожушаний
Кардовник, -ка, м. Раст. Sparganium simplex L. и Sparganium ramosum L. ЗЮЗО. I. 137.
Купчити, -чу, -чиш, гл. 1) Продавать. Вх. Лем. 430. 2) Вмѣстѣ, въ кучѣ находиться. Вх. Лем. 430.
Ло́кшина, -ни, ж. = локша. Свинячу голову до хріну і локшину на переміну. Котл. Ен. І. 18. Ум. локшинка. Харьк. г.
Марнотра́вний, -а, -е. Расточительный.
Одноліток, -тка, м. 1) Однолѣтокъ, ровесникъ. Вінчай діток — одноліток. КС. 1883. II. 372. 2) Имѣющій годъ отъ роду. 3) Однолѣтнее растеніе. (Сумск. у.) Як ми, серце, зазнавались — сухі дуби розвивались, а тепер, як перестали, однолітки повсихали. Чуб. Гнучкий одноліток лози. Шевч.
Рятунок, -нку, м. Спасеніе. К. Бай. 41. На тім світі пани рятунку не мають. Н. Вол. у. Ах там молод козак потопає: просить він рятунку. Лукаш. 131.
Тарадайка, -ки, ж. Родъ экипажа. Котл. Ен. VI. 33. Їхала Хима з Русалима білою кобилою: тарадайка торкоче, кобила бігти не хоче. Ном. № 11439. Ум. тарадаєчка.
Удерти, -ся. Cм. удирати, -ся. Удесяте, нар. Въ десятый разъ. О. 1862. І. 75.
Царівнин, -на, -не. Принадлежащій царевнѣ. Менча сестра царівнина. Грин. II. 252.
Шпигон, -на, м. = шпиг. Шпигоном — з церкви паламарь. Котл. Ен. IV. 64.
Нас спонсорують: