Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобло
ковадло
ковалдо
коваленко
коваленька
ковалик
ковалисько
ковалиха
ковалів
ковалівна
ковалір
коваль
ковальний
ковальня
ковальство
ковальський
ковальчик
ковальчук
ковалювати
коваляк
кований
кованка
ковання
ковати
ковач
ковбан
ковбанитися
ковбанька
ковбанюга
ковбаня
ковбаса
ковбаситися
ковбаска
ковбасний
ковбасник
ковбасниця
ковбасня
ковбасяник
ковбасянка
ковбатка
ковбах
ковбирь
ковбиця
ковбок
ковбота
ковбур
ковбчик
ковган
ковганка
ковдоба
ковдовбина
ковдра
ковер
коверза
коверзувати
коверцовий
ковзалка
ковзати
ковзатися
ковзелиця
ковзкий
ковзко
ковзун
ковзь!
ковиза
ковизитися
ковизка
ковила
ковінька
ковмір
ковмо
ковнір
ководка
коворот
ковпак
ковтати
ковтки
ковтнути
ковток
ковтонути
ковтрушковий
ковтун
ковть!
ковтьоба
ковтюх
ковтях
ковчег
когут
когутик
когутище
когутій
когутячий
кодаш
кодій
кодільничий
кодкати
кодкодати
кодло
кодловатий
кодола
кодря
коєць
кожа
кожан
кожанець
кожанок
кождий
кождісенький
кождіський
кожен
кожний
кожнісінький
кожнярь
кожом'яка
кожом'яківна
кожом'яцтво
кожом'яцький
кожух
кожухарь
кожушаний
Бжук, -ка, м. Навозный жукъ, Scarabaeus stercorarius. Вх. Пч. ІІ. 27.
Зди́рця, -ці, м. Обдирало, взяточникъ, вымогатель, мздоимца.
Кузьком сидіти. Сидѣть на корточкахъ, сгорбившись. Як сісти навпочіпка та ще згорбитись, то се буде кузьком сидіти.
Обмолотини, -тин, ж. мн. Окончаніе молотьбы и угощеніе по этому случаю. Всі обмолотини попили, а вдова ще й не починала молотити. Г. Барв. 263. Таких обмолотин ще ніхто не справляв молотникам. Г. Барв. 327.
Отяжити, -жаю, -єш, сов. в. отяжити, -жу, -жи́ш, гл. Отягощать, отяготить.
Постріш, -ші, ж. Группа въ 8 — 10 дворовъ нанимающая сообща одного пастуха. Вх. Зн. 54.
Потеліпатися, -паюся, -єшся, гл. = потелепатися. Пан махнув рукою, покрутив головою і потеліпавсь далі. О. 1862. IX. 71.
Старичок, -чка, м. Ум. отъ старик.
Титарювати, -рюю, -єш, гл. Быть церковнымъ старостой. Мій дядько тоді титарював. О. 1862. V. 110.
Угождати, -да́ю, -єш, сов. в. угоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Угождать, угодить. Вам хоч голову пробий, ти не вгодиш. Ном. № 2699. Сам Бог людям не вгодить. Ном. № 4598. Вражі кравці не вгодили і каптан підкоротили. Мет. 114.
Нас спонсорують: