Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобло
ковадло
ковалдо
коваленко
коваленька
ковалик
ковалисько
ковалиха
ковалів
ковалівна
ковалір
коваль
ковальний
ковальня
ковальство
ковальський
ковальчик
ковальчук
ковалювати
коваляк
кований
кованка
ковання
ковати
ковач
ковбан
ковбанитися
ковбанька
ковбанюга
ковбаня
ковбаса
ковбаситися
ковбаска
ковбасний
ковбасник
ковбасниця
ковбасня
ковбасяник
ковбасянка
ковбатка
ковбах
ковбирь
ковбиця
ковбок
ковбота
ковбур
ковбчик
ковган
ковганка
ковдоба
ковдовбина
ковдра
ковер
коверза
коверзувати
коверцовий
ковзалка
ковзати
ковзатися
ковзелиця
ковзкий
ковзко
ковзун
ковзь!
ковиза
ковизитися
ковизка
ковила
ковінька
ковмір
ковмо
ковнір
ководка
коворот
ковпак
ковтати
ковтки
ковтнути
ковток
ковтонути
ковтрушковий
ковтун
ковть!
ковтьоба
ковтюх
ковтях
ковчег
когут
когутик
когутище
когутій
когутячий
кодаш
кодій
кодільничий
кодкати
кодкодати
кодло
кодловатий
кодола
кодря
коєць
кожа
кожан
кожанець
кожанок
кождий
кождісенький
кождіський
кожен
кожний
кожнісінький
кожнярь
кожом'яка
кожом'яківна
кожом'яцтво
кожом'яцький
кожух
кожухарь
кожушаний
Бісіянський, -а, -е. = бісовський. Какъ бранное слово встрѣчено въ народ. разсказѣ: Ну, та й утяла ж бісіянська віра! так гуля й набігла. Грин. II. 207.
Захища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. захисти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Прикрывать, прикрить, защищать, защитить. На зіму нічим хліва захистити. Хата, 169. Од татарви безбожної землю захистили. К. Досв. 20. Багатих захищають, а з убогих деруть. Лебед. у.
Кива, -ви, с. об. = кивун, кивуха.
Копитанський, -а, -е. = капитанський. Левиц. Пов. 207.
Оборуч нар. = обіруч. Підняв його оборуч. О. 1862. VIII. 9.
Поблекнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть. Там все поблідло і поблекло. Котл. Ен.
Поліпшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться лучше, улучшиться.
Пописувати, -сую, -єш, сов. в. пописати, -пишу, -шеш, гл. 1) Писать, написать (во множествѣ). Дрібне листе пописує. АД. І. 135. Там (у книгах) усе як раз пописано. О. 1862. VI. 59. 2) Только сов. в. Исписать. Пописав увесь папер.
Рівчак, -ка, м. 1) Ум. отъ рів. Полетіла в рів, бо саме коло нашої різи був глибокий рівчак з маленькою криничкою. Левиц. Пов. 338. 2) Ручей. З джерел вода збірається в струмені, з них роблються рівчаки, з рівчаків річка. Дещо. 3) Желобокъ, углубленіе. Вас. 159. Ум. рівчачо́к. Вас. 167.
Спроквола нар. Не спѣша. Св. Л. 19. Як робиш спроквола, не скоро втомишся. Кіевск. у.
Нас спонсорують: