Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корінець

Корінець, -нця́, м. Ум. отъ корінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНЕЦЬ"
Бурлаченько, -ка, м. Ум. отъ бурлак.
Грязя́, -зі́, ж. = Грязь. Лохв. у.
Заню́хати, -хаю, -єш, гл. Почуять носомъ. Занюхає ковбасу в борщі. Ном. № 5723.
Кісничок, -чка, м. Ум. отъ кісник.
Крокодил, -ла, м. Крокодилъ. Сокрушаєш крокодила і годуєш сем'ї дикі. К. Псалт. 170.
Куцоребрий, -а, -е. О волѣ: съ двумя короткими ребрами, послѣдними къ заду. Волч. у.
Поцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Поцарствовать. Поцарювали вони трохи. Мнж. 53.
Пошити, -ши́ю, -єш, гл. 1) Сшить. Жупанина по коліна, пошита до діла. Мет. 38. 2) пошити у брехуни. Сдѣлать кого лгуномъ, выставить кого какъ лгуна. 3) Cм. пошивати.
Премудрість, -рости, ж. Премудрость. Чи ти стягнув до себе всю премудрість? К. Іов. 32.
Утілятися, -ляюся, -єшся, сов. в. утілитися, -люся, -лишся, гл. Воплощаться, воплотиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРІНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.