Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корівчина

Корівчина, -ни, ж. Плоховатая корова. Корівчина була та стара, дак і загинула.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІВЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІВЧИНА"
Багнути, -ну, -неш, гл. Сильно желать, хотѣть. Мій син багне йти до школи так, що ну! Камен. у.
Бджолиний, -а, -е, бджоляний, -а, -е. Пчелиный. Аф. 296.
Залисні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Заблестѣть, залосниться. Залисніли чорні кучері. Левиц. І. 85.
Кийок, кийка, м. Ум. отъ і. кий.
Костюк, -ка́, м. Рогъ (въ загадкѣ). Два костюки, два лопухи, чотирі ходори, дев'ятий Матвій. (Загадка о коровѣ). Ном. стр. 293.
Міхови́на, -ни, ж. Грубая ткань для мѣшка. Камен. у.
Порозборсувати, -сую, -єш, гл. Распутать (во множествѣ).
Рівноправно нар. Равноправно.
Салом'як, -ка, м. Нашатырь.
Торонко, торонці, нар. Много, густо, часто, урожайно. Вх. Зн. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРІВЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.