Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корівчина

Корівчина, -ни, ж. Плоховатая корова. Корівчина була та стара, дак і загинула.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІВЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІВЧИНА"
Глибка, -ки, ж. Подвалъ, подземелье. К. Досв. 106. Вкиньте в глибку сього бунтовника. К. ЧР. 346.
Дими́нець, -нця,, м. = Димарь. Вх. Зн. 15. въ паху, подъ мышками. Камен. у. См. Дімениця.
Діди́чний, -а, -е. Доставшійся отъ дѣда, наслѣдственный, помѣщичій. К. ЦН. 290.
Крекотень, -тня, м. Крехтунъ, старый, постоянно крехтящій человѣкъ. Хорольск. у.
Лю́тер, -тра, м. = лютор. К. МБ. III. 261.
Одоробало и одоробло, -ла, с. 1) Громадина, большой, громоздкой предметъ. 2) Высокій неповоротливый человѣкъ. Мамо! — говорила Зося, де ви взяли таке одоробло, а не наймичку? Левиц. І. 357. Употребляется какъ бранное слово подобно русскому: чучело.
Переходка, -ки, ж. Мостикъ? Через сине море ой там кладка дубова, переходка ялова. Грин. III. 69.  
Поналежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Належаться (о многихъ).
Пообдаровувати, -вую, -єш, гл. Одарить (многихъ). Стара пані було як приїде, так усіх пообдаровує. Черниг. у.
Поштукувати, -ку́ю, -єш, гл. = пошуткувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРІВЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.