Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кандійка
кандьор
каниця
канка
кановця
канона
канонада
канонадити
канонірка
кантабал
кантабас
кантар
кантарок
кантонист
кантопля
кантора
кантоха
кантурь
канудити
канун
канупер
канупір
канути
канцелюра
канцелярист
канцелярия
канцілюга
канціляжка
канцур
канцурря
канчук
канюка
канючити
каня
канянка
кап! I
кап II
капа
капама
капаний
капанина
капар
капаран
капарис
капарисовий
капарити
капарка
капарний
капарник
капарниця
капарства
капарство
капати
капелечка
капелина
капелиста
капелія
капель
капелька
капельмайстер
капелюх
капелюха
капелюш
капелюшанка
капелюшок
капелян
капелянець
капестра
капець
капи
капирь
капитал
капиталиста
капитан
капитановий
капитанський
капиця
капище
капів
капка
капкан
капканистий
капкач
каплавух
каплавухий
каплина
каплиця
капличка
каплі
капловухий
каплоухий
каплун
каплунити
каплуновий
капля
капник
капнути
каповий
капосний
капосник
капосниця
капостити
капостіти
капость
капота
капотіти
капочка
каправий
каправіти
капралик
капраль
капровокий
капса
капсан
капсель
капслевий
каптан
каптанка
каптанник
каптанок
Борозна, -ни, ж. Борозда. Чуб. V. 341. Старий віл борозни не псує. посл. ум. борозенька. Грин. ІІІ. 660, борознонька, борозна. А я жита не жала, в борознонці лежала. Гол. І. 311. Ти будеш, молода дівчино, жито зажина?пи, я буду у борозках лежати. Мет. 365.
Вернути, -ся. Cм. вертати, -ся.
Гайдамакування, -ня, с. Пребываніе гайдамакою.
Молисти́тися, -лищуся, -стишся, гл. Проситься. Він єго бив, а той так молиститься. Вх. Зн. 36.
Накоти́тися II, -кочу́ся, -тишся, гл. Родиться (о многихъ котятахъ, ягнятахъ). Що накотиться за ніч, — ранком ягнятка зносяться... до якої небудь стінки. О. 1862. V. Кух. 32.
Непряха, -хи, ж. Неумѣющая или не желающая прясть. Була собі непряха і недбаха. Рудч. Ск. І. 176.
Плям! меж., выражающее звукъ при чавканіи губами.
Росхавити, -влю, -виш, гл. Разставить. Руки росхавила, рота роззявила. Чуб. IV. 355.
Чесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Чесать. Чеше косу. Шевч. 19. Чеше, як мачуха. Ном. № 9382. 2) Итти, бѣжать. Куди, дівчата, чешете? Мир. Пов. І. 144. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш. Чуб. V. 1125. 3) Бить, рубить. Явтух Рябка все знай по жижках чеше. Г.-Арт. (О. 1861. III. 82). Меч-самобієць чесав уже його військо. Грин. І. 187.
Шашелиця, -ці, ж. = шашель. Чуб. І. 11.
Нас спонсорують: