Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кандійка
кандьор
каниця
канка
кановця
канона
канонада
канонадити
канонірка
кантабал
кантабас
кантар
кантарок
кантонист
кантопля
кантора
кантоха
кантурь
канудити
канун
канупер
канупір
канути
канцелюра
канцелярист
канцелярия
канцілюга
канціляжка
канцур
канцурря
канчук
канюка
канючити
каня
канянка
кап! I
кап II
капа
капама
капаний
капанина
капар
капаран
капарис
капарисовий
капарити
капарка
капарний
капарник
капарниця
капарства
капарство
капати
капелечка
капелина
капелиста
капелія
капель
капелька
капельмайстер
капелюх
капелюха
капелюш
капелюшанка
капелюшок
капелян
капелянець
капестра
капець
капи
капирь
капитал
капиталиста
капитан
капитановий
капитанський
капиця
капище
капів
капка
капкан
капканистий
капкач
каплавух
каплавухий
каплина
каплиця
капличка
каплі
капловухий
каплоухий
каплун
каплунити
каплуновий
капля
капник
капнути
каповий
капосний
капосник
капосниця
капостити
капостіти
капость
капота
капотіти
капочка
каправий
каправіти
капралик
капраль
капровокий
капса
капсан
капсель
капслевий
каптан
каптанка
каптанник
каптанок
Гав'Язь, -зі, ж. Раст. Symphytum officinale. Вх. Пч. ІІ. 36. Шух. І. 22.
Жениха́ння, -ня, с. Ухаживанія (любовныя). Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде. Н. п. Не жаль мені вишивання, як вірного женихання. Чуб. V. 796. Ум. жениха́ннячко. Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха. Чуб. V. 197.
Зарукова́ний, -а, -е. Обрученный. Черкай, милий, черкай до білого рана: я к тобі не вийду, бо'м зарукована. Гол. II. 234.
Креденець, -нця, м. Буфеть, посудный шкапъ. Левч.
Кремезли́вий и кремезни́й 1) Крѣпкій, здоровый. Не закутуй дитину, то вона буде кремезлива. Берд. у. Старины люде були кремезніші. Харьк. 2) Твердый, неуступчивый. Хазяїн був чоловік кремезний и норовливий. МВ. ІІ. 76.
Охабитися, -блюся, -бишся, гл. 1) — чогось. Забыть, потерять что-либо, воздерживаться отъ чего-либо. Вх. Зн. 45. 2) — дома. Остаться дома. Я ся охабив дома. Вх. Зн. 45.
Потихи нар. = потиху. Вх. Лем. 454.
Поштурхати, -ха́ю, -єш, гл. Потолкать.
Прогоня, -ні, ж. Просѣка въ лѣсу. Харьк. г.
Тіточка, -ки, ж. Ум. отъ тітка.
Нас спонсорують: