Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кандійка
кандьор
каниця
канка
кановця
канона
канонада
канонадити
канонірка
кантабал
кантабас
кантар
кантарок
кантонист
кантопля
кантора
кантоха
кантурь
канудити
канун
канупер
канупір
канути
канцелюра
канцелярист
канцелярия
канцілюга
канціляжка
канцур
канцурря
канчук
канюка
канючити
каня
канянка
кап! I
кап II
капа
капама
капаний
капанина
капар
капаран
капарис
капарисовий
капарити
капарка
капарний
капарник
капарниця
капарства
капарство
капати
капелечка
капелина
капелиста
капелія
капель
капелька
капельмайстер
капелюх
капелюха
капелюш
капелюшанка
капелюшок
капелян
капелянець
капестра
капець
капи
капирь
капитал
капиталиста
капитан
капитановий
капитанський
капиця
капище
капів
капка
капкан
капканистий
капкач
каплавух
каплавухий
каплина
каплиця
капличка
каплі
капловухий
каплоухий
каплун
каплунити
каплуновий
капля
капник
капнути
каповий
капосний
капосник
капосниця
капостити
капостіти
капость
капота
капотіти
капочка
каправий
каправіти
капралик
капраль
капровокий
капса
капсан
капсель
капслевий
каптан
каптанка
каптанник
каптанок
Ангеля́нка, -ки, ж. Англичанка.
Бамбулька, -ки, ж. Круглая ягода (на ботвѣ картофеля). Вх. Уг. 226.
Горноста́й, -та́я, м. 1) Горностай. Гаєм — маєм, лебедем — Дунаєм, а степами — бистрим горностаєм. Федьк. І. 8. 2) Родъ птицы? Летів горностай через сад, роспустив пір'ячко на ввесь сад. КС. 1883. II. 382. Та же пѣсня. О. 1861. XI. Кух. 38. Вѣрнѣе, однако, что здѣсь просто забыто значеніе слова горностай, и въ пѣснѣ оно подставлено вмѣсто какого-либо иного, но схожаго, слова, названія птицы.
Зара́нше нар. = зарані. Коли б пан Феб од перепою заранше в воду не заліз. Котл. Ен. VI. 64. Паси, та й заранше пригонь. Ном. № 12096.
Обмощувати, -щую, -єш, сов. в. обмости́ти, -щу́, -стиш, гл. Обкладывать, обложить чѣмъ. Посадив у возик, обмостив подушками. Грин. II. 225.
Подолежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Долежаться (о многихъ). Подолежувалися, що вже сонечко під обід підбилося. Харьк.
Поковтати, -та́ю, -єш, гл. Проглотить (многое). Грин. І. 43. Море поковтало бідолах. К. Бай. 48.
Порівняти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Сравнять. Порівняй, Боже, і гори, і долини. Мет. 315. 2) Уравнять. К. ЧР. 354. Всіх нас сира земля порівняє. Мир. Пов. ІІ. 42. 3) Сравнить.
Правитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Направляться. А куди правитесь? — До Київа. Я до того дуба правлюся, — чи не зрубати його. Харьк. 2) Возиться, хлопотать. Екат. у. Чіпка вже правився коло шкоди: там тин підняв та набив, нові ворота приробив... Мир. ХРВ. 342. А ми ще не лягали, все правилися. Лебед. у. 3) Исправлять должность чью. Іва правиться за старосту. Н. Вол. у. 4) Служиться (о церковномъ служеніи). Скоро служба Божа правитиметься. Грин. II. 112. 5) Судиться, искать за обиду, жаловаться. Іди, прався на мене, куди знаєш. Новомоск. у. 6) Поправляться. Дают тото зілє худобі, щоб ся правила. Вх. Зн. 54.
Припадь, -ді, ж. 1) Низменное мѣсто. 2) Черноземъ съ вязкой глиной. 3) Часть рыболовнаго снаряда. Cм. вершка. Шух. І. 227.  
Нас спонсорують: