Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корівниця

Корівниця, -ці, ж. Коровница. Одну дочечку мала, та й ту утеряла: із поля робітницю, од печі топілницю, од коров корівницю. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІВНИЦЯ"
Буркання, -ня, с. Ворчаніе.
Відтанути Cм. відтавати.
За́зубець, -бця, м. Зазубрина; острый косой зубець для зацѣпы — на крючкахъ удочекъ, на баграхъ и пр. Шух. І. 223, 226.
Заступи́ти, -ся. Cм. заступати, -ся.
Незаборонно нар. Невозбранно.
Оленина, -ни, ж. Мясо оленье. Желех.
Прокур, -ру, м. Неоплаченный акцизомъ спиртъ, утаенный отъ акцизу перекуръ. Камен. у.
Темночервоний, -а, -е. Темнокрасный.
Уділити Cм. уділяти.
Черничка, -ки, ж. Ум. отъ черниця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРІВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.