Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корівниця

Корівниця, -ці, ж. Коровница. Одну дочечку мала, та й ту утеряла: із поля робітницю, од печі топілницю, од коров корівницю. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІВНИЦЯ"
Брунат, -ту, м. Смуглый, темный, каштановый цвѣтъ.
Дошква́рити Cм. дошкварювати.
Зволокти́, -ся. Cм. зволікати, -ся.
Крашанка, -ки, ж. 1) Окрашенное пасхальное яйцо. На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками. Шевч. 461. Де той у Бога великдень, а він уже із крашанками! Ном. № 2619. 2) Лицо вообще. КС. 1891. V. 191. Низом у крашанки буде жовток, а верхом буде лушпайка. Ком. І. Ум. крашаночка. Мнж. 47.
Машту́ла, -ли, об. Неотеса (о человѣкѣ). Прийшов у банок такий маштула, шо й слова не вміє вимовити, а грошви як витяг, так аж усі члени жахнулись. Херсон. Слов. Д. Эварн. Cм. манула 2.
Мекоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. = мекати. Вх. Зн. 35.
Облав, -ву, м. 1) = облава. 2) Облава. Вх. Зн. 42.
Перем'яти. Cм. переминати.
Погорджувати, -джую, -єш, сов. в. погорди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Пренебрегать, пренебречь, презирать, презрѣть. К. XII. 114. Погорджує недужним і дітвора. К. Іов. 42. Не погордіт і загостіт. Ез. V. 67.
Схова, -ви, ж. = схованка. Иншої схови у нас не було, як у скрині. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРІВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.