Висинити Cм. висинювати.
Завбі́льшки нар. Величиною. Камінь такий завбільшки, як де є хата велика. Так мабудь з теля завбільшки буде.
Квакун, -на́, м. = квак.
Послабити, -блю, -биш, гл. Ослабить. Жарив ті казани, а там були грішні душі. Раз ті душі його і просять: «не жарь нас»... Він трохи і послабив огонь.
Рвонути, -ну, -неш, гл. Рвануть. Як ірвонув віжки, — мов перегоріли.
Річ, речі, ж.
1) Рѣчь, слово, разговоръ. На речах — наче на кобзі. Нехай ваша річ на переді. Про вовка річ, а вовк навстріч. відняло річ. О больномъ: отняло языкъ. зняти річ. Начать говорить, заговорить. річ на двічі. Двусмысленность. не до тебе річ. Не съ тобой говорятъ. бути з ким на реча́х. Имѣть съ кѣмъ разговоръ. стати на річах з ким. Вступить въ разговоръ. в речі ввіхо́дити, захо́дити. Пускаться, вдаваться въ разговоры. Ввійшов із нею в речі. Не дуже в речі захожу: роспитаюсь дороги в Дем'янівку, подякую за хліб-сіль та й далі.
2) Дѣло. Остання річ вовком орати. Я буду просить тебе об одну річ. Жіноча річ — коло припічка. Був шляхтич в військових речах бравий, звався Пилип. не в тім річ. Не въ томъ дѣло. Не в тім річ, що в хаті піч: то біда, як нема. до речі. Кстати, дѣльно. Не війтова дочка, та до речі говорить. не до речі. Некстати, не къ дѣлу. не од тієї речі. Не прочь. з яко́ї речі. Съ какой стати. моя, твоя и т. д. річ. Мое, твое и пр. дѣло. Твоя річ — мене вірне кохати. не подоба-річ. Неприлично. Не подоба-річ мені старому по весіллях гуляти. звичайна річ. Обычная вещь. То в танцях звичайна річ.
3) Вещь, предметъ. Вікно три речі псує: атрамент, сіль і молоду жінку. Недивним річам не дивуйсь.
4) Пѣна и слюна у мертвеца.
Скорботний, -а, -е. Скорбный.
Тросник, -ка́, м. Тростникъ. У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик.
Харчувати, -чую, -єш, гл.
1) Кормить, давать столъ, прокармливать. Уже се мусить всякий знати, що військо треба харчувати. А що ти візьмеш? — А що дасте. Аби харчували.
2) харчуйте здорові! Хлѣбъ да соль! Харчуйте здорові! — Дякувать, просимо і вас.
Шасть меж., выражающее нечаянное появленіе, быстрое движеніе, быстрый ударъ. Шасть, що Бог дасть. Шасть батька в напасть, а діти по наймах. І веселенька шасть у хату. Шасть у комін рукою, та сажою помазала собі по під плеч'има. Він мене коли не коли ціпом улуче, а я його батогом тілько шасть та пошасть.