Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукувакати
кукукати
кукул
кукуличка
кукуліжка
кукулюх
кукулярія
кукунець
кукурвас
кукурікання
кукурікати
кукуріку!
кукурічка
кукурудз
кукурудза
кукурудзайка
кукурудзіння
кукурудзка
кукурудзяний
кукурудзянка
кукуручка
кукуц
кукучка
кулага
кулай
кулак
кулача
кулачина
кулачити
кулачки
кулачний
кулачник
кулачок
кулаччя
кулеба
кулеша
кулешінник
кулешір
кулешня
кулибка
кулидка
кулик I
кулик II
куликів
кулиця
куличок
куліти
куліш
кулішарник
кулішівка
кулішниця
кулка
куль
кульбаба
кульбавочка
кульбака
кульбанка
кульбастий
кульбачити
кульбачний
кульбачник
кульга
кульгавий
кульгати
кулька
кульмич
кульмичуватий
кульондра
культивувати
культура
культурний
культурник
кульчик
кульша
куля
куляга
куляс
кулястий
кулястра
кум
кума
кумак
куман
кумання
кумасенька
кумась
кумася
куматися
кумбук
кумбуч
кумедія
кумедіянт
кумедний
кумедно
кумелем піти
кумець
кумин
кумів
кумівство
кумівщина
кумільга
кумка
кумкати
кум-кум!
кумлик
кумонька
кумочок
кумпанія
кумпанство
кумство
кумувати
кумцьо
кумця
куна
кундель
кундосити
куниця
кунишник
куній
кунка
Багачня, -ні, м. = багатиня. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Брязкутка, -ки, ж. = брязкало? Въ пѣснѣ Ум. брязкуточка является собственно вмѣсто слова нагаєчка. Тріщатиме руса коса в мене під ногою, брязчатиме брязкуточка услід за тобою. Чуб. III. 112.
Дото́плювати, -люю, -єш, сов. в. дотопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Оканчивать, окончить расплавку чего на огнѣ. 2)піч. Оканчивать, окончить топить въ печкѣ
Жаха́нка, -ки, ж. = жахання? Харьк. г.
Ім'я, імени, с. Имя. Ось же і я, що хороше ім'я. Ном. № 2525.
Натяж, -жа, м. Рас. Ranunculus lingua L. ЗЮЗО. І. 133. Cм. натягач 2б.
Підпоможення, -ня, с. Подспорье.
Повтихати, -хаємо, -єте, гл. Утихнуть (о многихъ). Мої думи повтихали. Федьк. І. 29.
Спудей, -дея, м. Ученикъ бурсы, духовнаго учебнаго заведенія (въ старину). Бачте, як наші бурсаки-спудеї біжать за ворота? К. ЧР. 84. Я ще спудеїв трохи попошколю. К. ПС. 84.
Фасочка, -ки, ж. Ум. отъ фаска.
Нас спонсорують: