Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукувакати
кукукати
кукул
кукуличка
кукуліжка
кукулюх
кукулярія
кукунець
кукурвас
кукурікання
кукурікати
кукуріку!
кукурічка
кукурудз
кукурудза
кукурудзайка
кукурудзіння
кукурудзка
кукурудзяний
кукурудзянка
кукуручка
кукуц
кукучка
кулага
кулай
кулак
кулача
кулачина
кулачити
кулачки
кулачний
кулачник
кулачок
кулаччя
кулеба
кулеша
кулешінник
кулешір
кулешня
кулибка
кулидка
кулик I
кулик II
куликів
кулиця
куличок
куліти
куліш
кулішарник
кулішівка
кулішниця
кулка
куль
кульбаба
кульбавочка
кульбака
кульбанка
кульбастий
кульбачити
кульбачний
кульбачник
кульга
кульгавий
кульгати
кулька
кульмич
кульмичуватий
кульондра
культивувати
культура
культурний
культурник
кульчик
кульша
куля
куляга
куляс
кулястий
кулястра
кум
кума
кумак
куман
кумання
кумасенька
кумась
кумася
куматися
кумбук
кумбуч
кумедія
кумедіянт
кумедний
кумедно
кумелем піти
кумець
кумин
кумів
кумівство
кумівщина
кумільга
кумка
кумкати
кум-кум!
кумлик
кумонька
кумочок
кумпанія
кумпанство
кумство
кумувати
кумцьо
кумця
куна
кундель
кундосити
куниця
кунишник
куній
кунка
Білорум'яний, -а, -е. Бѣлый и румяный. Личко білорум'яне. Мир. ХРВ. 8.
Валящий, -а, -е. = валющий 1. Г. Барв. 439.
Гиркатися, -каюся, -єшся, гл. = гарикатися. Мася з Орисею гиркалпсь: та каже: «тобі жениха пришле архирей», а та каже: «тобі». Св. Л.
Закопа́ти, -ся. Cм. закопувати, -ся.
Змотувати, -тую, -єш, сов. в. змота́ти, -та́ю, -єш, гл. Сматывать, смотать. Я оці мички спряла і змотала. Рудч. Ск. II. 44.
Кузенька, -ки, ж. Ум. отъ кузня.
Містю́к, -ка, м. = містець. Мкр. Г. 16.
Муля́р, -ра́, м. 1) Каменщикъ. Муляр додому, а мур додолу. Канев. у. 2) = маляр. Треба мені, друг мій, муляра нанять, твоє біле личенько та й намалювать. Чуб. V. 100.
Павкати, -вчу, -чеш, гл. О перепелѣ: кричать. Вх. Лем. 446. Cм. підпідьомкати.
Поприкидати 2, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и прики́нути, но во множествѣ.
Нас спонсорують: