Переказувати, -зую, -єш, сов. в. переказати, -жу, -жеш, гл.
1) Пересказывать, пересказать, разсказать. Усього й переказати не можна.
2) Передавать, передать на словахъ. Перекажу я свому роду хоч чорненькою вороною. Перекажіть дівоньці: нехай мене не любить. Він їй переказує поклони. Переказувала мати, щоб ти прийшла до неї.
3) Говорить, сказать все одно за другимъ, называть, назвать одно за другимъ. Та вже нема й казок, усі переказав, — лягаймо спати. Подаруй, каже чорт, мені те, що в тебе дома єсть. Вже царь переказав все, що було в його найкращого, а чорт все каже: ні!
Підбічниця, -ці, ж.
1) Жена. Виняв му Панбіг з лівого боку ребро і зробив му жену підбочницу його.
2) Наложница.
Підпалювання, -ня, с. Поджиганіе.
Пообпоганювати, -нюю, -єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Порозглажувати, -жую, -єш, гл. Разгладить (во множествѣ).
Примова, -ви, ж. Заговоръ (знахарскій).
Скнара, -ри, об. Скупецъ, скаредъ, скряга.
Хурдник, -ка, м. Помѣщеніе для хурди́, больныхъ овецъ, сдѣланное отдѣльно или отдѣленное въ общей кошарі. При коші, або в коші робиться хурдник для хворих овець.
Черпаковий, -а, -е. Относящійся къ черпаку. черпако́ва хватка. Cм. хватка.
Шльондра, -ри, ж. = шлюндра.