Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукувакати
кукукати
кукул
кукуличка
кукуліжка
кукулюх
кукулярія
кукунець
кукурвас
кукурікання
кукурікати
кукуріку!
кукурічка
кукурудз
кукурудза
кукурудзайка
кукурудзіння
кукурудзка
кукурудзяний
кукурудзянка
кукуручка
кукуц
кукучка
кулага
кулай
кулак
кулача
кулачина
кулачити
кулачки
кулачний
кулачник
кулачок
кулаччя
кулеба
кулеша
кулешінник
кулешір
кулешня
кулибка
кулидка
кулик I
кулик II
куликів
кулиця
куличок
куліти
куліш
кулішарник
кулішівка
кулішниця
кулка
куль
кульбаба
кульбавочка
кульбака
кульбанка
кульбастий
кульбачити
кульбачний
кульбачник
кульга
кульгавий
кульгати
кулька
кульмич
кульмичуватий
кульондра
культивувати
культура
культурний
культурник
кульчик
кульша
куля
куляга
куляс
кулястий
кулястра
кум
кума
кумак
куман
кумання
кумасенька
кумась
кумася
куматися
кумбук
кумбуч
кумедія
кумедіянт
кумедний
кумедно
кумелем піти
кумець
кумин
кумів
кумівство
кумівщина
кумільга
кумка
кумкати
кум-кум!
кумлик
кумонька
кумочок
кумпанія
кумпанство
кумство
кумувати
кумцьо
кумця
куна
кундель
кундосити
куниця
кунишник
куній
кунка
Висинити Cм. висинювати.
Завбі́льшки нар. Величиною. Камінь такий завбільшки, як де є хата велика. Рудч. Ск. І. 105. Так мабудь з теля завбільшки буде. Харьк.
Квакун, -на́, м. = квак.  
Послабити, -блю, -биш, гл. Ослабить. Жарив ті казани, а там були грішні душі. Раз ті душі його і просять: «не жарь нас»... Він трохи і послабив огонь. Мнж. 55.
Рвонути, -ну, -неш, гл. Рвануть. Як ірвонув віжки, — мов перегоріли. Харьк.
Річ, речі, ж. 1) Рѣчь, слово, разговоръ. На речах — наче на кобзі. Ном. № 2289. Нехай ваша річ на переді. Ном. № 4970. Про вовка річ, а вовк навстріч. Ном. № 5769. відняло річ. О больномъ: отняло языкъ. Кобел. у. зняти річ. Начать говорить, заговорить. Ном. річ на двічі. Двусмысленность. Ном. № 12843. не до тебе річ. Не съ тобой говорятъ. Ном. № 9578. бути з ким на реча́х. Имѣть съ кѣмъ разговоръ. Ном. № 12857. стати на річах з ким. Вступить въ разговоръ. Ном. № 3475. в речі ввіхо́дити, захо́дити. Пускаться, вдаваться въ разговоры. Ввійшов із нею в речі. Алв. 25 Не дуже в речі захожу: роспитаюсь дороги в Дем'янівку, подякую за хліб-сіль та й далі. МВ. І. 14. 2) Дѣло. Остання річ вовком орати. Ном. № 5264. Я буду просить тебе об одну річ. ЗОЮР. І. 128. Жіноча річ — коло припічка. Ном. № 9039. Був шляхтич в військових речах бравий, звався Пилип. не в тім річ. Не въ томъ дѣло. Не в тім річ, що в хаті піч: то біда, як нема. Ном. до речі. Кстати, дѣльно. Не війтова дочка, та до речі говорить. Ном. № 13059. не до речі. Некстати, не къ дѣлу. не од тієї речі. Не прочь. Ном. № 5051. з яко́ї речі. Съ какой стати. Ном. № 6456. моя, твоя и т. д. річ. Мое, твое и пр. дѣло. Твоя річ — мене вірне кохати. Чуб. V. 89. не подоба-річ. Неприлично. Не подоба-річ мені старому по весіллях гуляти. МВ. звичайна річ. Обычная вещь. То в танцях звичайна річ. Левиц. Пов. 56. 3) Вещь, предметъ. Вікно три речі псує: атрамент, сіль і молоду жінку. Ном. № 5914. Недивним річам не дивуйсь. Ном. № 7815. 4) Пѣна и слюна у мертвеца. Мил. 167.
Скорботний, -а, -е. Скорбный.
Тросник, -ка́, м. Тростникъ. У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик. Мет. 313.
Харчувати, -чую, -єш, гл. 1) Кормить, давать столъ, прокармливать. Уже се мусить всякий знати, що військо треба харчувати. Котл. Ен. IV. 63, А що ти візьмеш? — А що дасте. Аби харчували. Грин. ІІ. 116. 2) харчуйте здорові! Хлѣбъ да соль! Харчуйте здорові! — Дякувать, просимо і вас. Шух. І. 140.
Шасть меж., выражающее нечаянное появленіе, быстрое движеніе, быстрый ударъ. Мнж. 96. Шасть, що Бог дасть. Ном. № 4278. Шасть батька в напасть, а діти по наймах. Ном. № 10378. І веселенька шасть у хату. Шевч. Шасть у комін рукою, та сажою помазала собі по під плеч'има. Мнж. 138. Він мене коли не коли ціпом улуче, а я його батогом тілько шасть та пошасть. Мнж. 115.
Нас спонсорують: