Голосниця, -ці, ж.
1) ? Я ж його (пристріт) викликаю.... з вух, з під вух, з голосниць, з під голосниць.
2) Вертикально стоящее бревно въ куполѣ гуцульской церкви.
Домі́вни́ця, -ці, ж. Домочадецъ-женщина. Ти у нас в хаті не домівниця, нашому добру не кукібниця.
Заплі́тувати, -тую, -єш, гл. = заплітати.
Заска́лка, -ки, ж. Заноза.
Купа, -пи, ж.
1) Куча, груда. Кров'ю вона (воля) умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах. Турки що тріски валяються купами, а деякі поранені ходять.
2) Толпа, сборище, скопленіе. Йшли молодиці з малими дітьми на руках, а коло їх купами бігли невеличкі дівчата. Простували козаки невеличкими купами до Лубень.
3) Группа. Заросль до шмиги розставлена купами.
4) = купина. Хай тебе візьмуть ті, що купами трусять (т. е. черти).
5) до купи. Въ одно мѣсто. Усе військо своє до купи у громаду скликають. Збився народ до купи і наставляли сотників і тисяцьких. у купу. Вмѣстѣ. У купу скласти. у-купі. Cм. укупі. Ум. купка, купонька, купочка. Треба понасипати по купці жита. Хотів заздалегідь пристати до невеличкої купки вірних. Летів сивий голубонько та сів собі на купці. Жито половіє, а в житі пупка мону голубо цвіте. Чужі матері гуляють купочками. Листи... перечитавши, у купочку склавши.
Лозо́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ лозы.
Наду́ваний, -а, -е. Надутый. Плели віночок з чистого злота, а хоць не злотий, та злотом надуваний.
Позапаковувати, -вую, -єш, гл. Упаковать (во множествѣ).
Пообкладати, -да́ю, -єш, гл. Обложить (во множествѣ).
Телеграмист, -та, м. Телеграфистъ.
