Верг, -гу, м. Слой.
Виспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. виспіти, -пію, -єш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Попи молодий, то сіренький, а як виспіє, то чорненький, неначе тхір.
2) Поспѣвать, поспѣть, успѣть. Виспівайте, а я тут поки сам одбиватимусь. Наче й на однім місті сиділа, а де треба — виспіла.
Натинина, -ни, ж. Овечья шерсть, снятая съ годовалой овцы.
Облизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. облизатися, -жуся, -жешся, гл. Облизываться, облизаться. Собака облизується: мабуть шось украв уже та ззів. Потоцький притулився в куточку і слуха (собі хвалу), — аж облизується, — такъ пріятно ему было слышать похвалы собственной особѣ. Усі їдять, а він тільки облизується — первоначально о собакѣ, а затѣмъ и о людяхъ и не только о ѣдѣ, а о всякомъ положеніи, при которомъ кто-либо не можетъ получить желаемаго и имѣющагося у другихъ. Йому довелось тільки облизатися, бачивши, як той купив собі землю. Отсюда — облизня піймати. (Cм.).
Підмайстер, -стра, м. Подмастерье.
Подавитися, -влю́ся, -вишся, гл. Подавиться. Коли ти не подавився своїм словом, то я не подавлюсь тим хлібом, що од щирого серця хотів з тобою поділитись.
Сіль, со́ли, ж.
1) Соль. Оце чвертку соли купив. Хліба-соли вживати.
2) Не до соли. а) Не до того. Тепер мені не до соли, коли грають на басолі. в) Названіе пѣсни. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука.
Стельвага, -ги, ж. = штельвага.
Тхілити, -лю́, -лиш, гл. = квилити. Ти, соколе, не тхіли.
Усяково нар. Всячески.
