Гайтування, -ня, с. Охота съ гончими.
Дові́льній, -я, -є. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
Заквокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. О насѣдкѣ: закудахкать.
Запі́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться пѣной, запѣниться. «Грай же, море!» — заспівали. Запінились хвилі. А кабан таки справді запінивсь.
Заруба́ти Cм. зарубувати.
Крумчати, -чу, -чиш, гл. = крумкати. Гавран крумчит.
Кузьмірки, -рок и рків, мн. Жмурки (игра).
Ніц мѣст. = нічого. Панич не знав ніц.
Перетерпіти, -плю, -пиш, гл.
1) Перестрадать, перенести, вытерпѣть. Хиба ж ти не перетерпиш? На собі все лихо перетерплю, а вже нікому не скажу. А що я голодом перетерпів.
2) Перетерпѣть, переждать терпѣливо, пока пройдетъ.
Сопівка, сопілка, -ки, ж. Свирѣль. Всяк чоловік в свою сопілку грає. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Ум. сопі́вочка, сопі́лонька, сопі́лочка. Сопілочка з калиночки, ясенове денце.
