Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корінний

Корінний, -а, -е. 1) Корневой, относящійся къ корню. 2) Пряный. Желех. корінна. Водка, настоянная на кореньяхъ. В приставках стояла брага, а в бутелях пінна і перцівка, і кропкова, і густа корінна. Мкр. Н. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІННИЙ"
Гадиня, -няти, с. Змѣенышъ. Гадина чинить уперед яйце, а потім віводить гадиніта. Шух. І. 238.
Гнівливість, -вости, ж. Раздражительность, склонность къ гнѣву. Желех.
Завини́тель, -ля, м. Обвинитель. МВ.
Ківетора, -ри, ж. Половина тальби. Шух. І. 182.
Попідлатувати, -тую, -єш, гл. Починить, подложивъ заплаты (во множествѣ).
Попридавлювати, -люю, -єш, гл. Придавить (во множествѣ).
Правничий, -а, -е. Юридическій. Желех.
Скорий, -а, -е.. Cм. скор.
Тереновий, -а, -е. Сдѣлавный изъ терна. Теренова наливка. Шейк.
Уляпувати, -пую, -єш, сов. в. уляпати, -паю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать, забрызгать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРІННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.