Баглаї, -їв, м. мн. Лѣнь. Употребл. въ выраж.: баглаї напали — лѣнь одолѣла. То же: баглаї вкинулись. Баглаї вкинулись, та й робити не хочеться. баглаї бити. Быть празднымъ, ничего не дѣлать, бить баклуши.
Блідолиций, -а, -е. Блѣднолицый.
Брувинячий, -а, -е. Изъ шепталы.
Ґляґ, -ґа, м., ґля́ґа, -ґи, ж. Часть желудка жвачнаго животнаго, употребляемая для створаживанія молока. Створожившееся молоко изъ желудка маленькаґо теленка, кусочекъ котораго (молока) бросаютъ въ удой молока, чтобы оно скорѣе створожилось. Употребл. также лишь во мн. ч.: ґля́ґи, Ум. ґляґу́шки.
Дзвін, дзво́ну, м. 1) Колоколъ. Бубонів, як міський дзвін. У неділю рано задзвонили в дзвони. 2) Звонъ. Дати на дзво́ни. Cм. Давати. 3) Родъ дѣтской игры. 4) Родъ писанки. Ум. Дзвіно́к, дзво́ник.
Звинува́тити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Наїхали судці; судили, судили та й звинуватили того старосту.
Крашанка, -ки, ж.
1) Окрашенное пасхальное яйцо. На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками. Де той у Бога великдень, а він уже із крашанками!
2) Лицо вообще. Низом у крашанки буде жовток, а верхом буде лушпайка. Ком. І. Ум. крашаночка.
Кумелем піти. Перекувыркнуться. Cм. комель.
Перепелиця, -ці, ж.
1) Перепелка. В чистім полі все перепелиці. Употребляется какъ ласкательное слово для женщинъ, особенно въ уменьш, формѣ. Мої сестриці, мої перепелиці, мої пташечки щебетливі.
2) Названіе коровы.
3) Родъ игры. Ум. перепеличка.
Тогдішній, -я, -є. Тогдашній.
