Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корівка

Корівка, -ки, ж. Ум. отъ корова. 1) Коровка. Покидали й хати, і маленьких діток, і поросяток, і птицю, і корівок. Кв. II. 85. 2) Самка жука носорога (oryctes). Мнж. 183.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІВКА"
Валькир, -ру, м. = алькир. Чуб. VII. 382.
Зли́ва, -ви, ж. Проливной дождь. Злива йде добра. Камен. у.
Парубчиско, -ка, м. Плоховатый парень. Сякий-такий парубчиско, та й той до багачки. Грин. III. 210.
Писнути, -ну, -неш, гл. Писнуть. Ні писне, ні висне. Ном. Писнула дитина. Левиц. Пов. 60.
Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Підтирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підте́рти, -дітру́, -треш, гл. Подтирать, подтереть. Драг. 14.
Полоскозуб, -ба, м. Первый день великаго поста, когда крестьяне полощуть зуби, чтобы между ними не осталось ничего скоромнаго, т. е. выпиваютъ въ корчмѣ. Чуб. III. 8.
Рукодіяння, -ня, с. = рукодія. Нема в світі, як свого рукодіяння чи полотно, чи свита: носитиметься не знать докіль. Васильк. у.
Скалубинник, -ка, м. Послѣдній мѣсяць зимы. Угор.
Цьонка, -ки, ж. Дѣтск. 1) Лошадь. Желех. 2) Свинья. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.