Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кора

Кора, -ри, ж. Кора. Короста ні велика, ні мала, як дубова кора. Ном. № 8163. Ум. кірка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРА"
Бубник, -ка, м. Ум. отъ бубон.
Заквіча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = закуві́кати.
Наспотич, наспо́тички, нар. Спотыкаясь. Як займу з двора, то наспотич летітимеш.
Невгаразд нар. Невпопадъ, ни къ селу, ни къ городу.
Одягати, -га́ю, -єш, сов. в. одягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть. Одягла його в червоний в жупан дорогий. Шевч.
Потя, -тя́ти, с. 1) Птенецъ; цыпленокъ. Вх. Пч. II. 11. Стало потя на ворота та й пів, та й пів. Гол. III. 438. Ум. потя́тко. А з потятком своїм всю ніч розмовляли. Гол. III. 387. 2)татарське. Чайка. Вх. Пч. II. 15.
Стовковище, -ща, с. = стовквище. Вх. Зн. 67.
Стопляти, -пляю, -єш, сов. в. стопити, -плю, -пиш, гл. 1) Расплавлять, расплавить, растапливать, растопить. 2) Сплавлять, сплавить вмѣстѣ. 3) Затоплять, затопить. Плаче сокіл, плаче, сльозами ридає, дрібними сльозами всі луги стопляє. О. 1861. IV. 94.
Стрелиця, -ці, ж. Жидкій лѣсокъ. А за тією долиною, через стрелицю, урочище Козацький Курінь. ЗОЮР. І. 105.
Сутемрява, -ви, ж. Темнота. Очі від ножа лютійші світять в сутемряві ночі. К. МБ. III. 252.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.