Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кора

Кора, -ри, ж. Кора. Короста ні велика, ні мала, як дубова кора. Ном. № 8163. Ум. кірка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРА"
Бовванський, -а, -е. Идольскій.
Драбча́стий, -а, -е. О возѣ: драбча́стий віз. Возъ, въ ящикѣ котораго боковыя стороны состоять изъ драбків.
Жони́х, -ха, м. = жених.
Забари́ти, -ся. Cм. забаряти, -ся.
Зачвала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Забрести.
Зжури́ти, -рю́, -риш, гл. Изсушить печалью. Журба мене зжурила.
Кілець, -льця́, м. Ростокъ въ зернѣ. Камен. у. Глазокъ въ картофелѣ. Кепська справа, коли люде почали вже кільцями картоплю садити. Це лихо ріже на кільці бараболю. Подольск. г. кільці пускати. Проростать. Ум. кільчик.
Ли́марка, -ки, ж. Жена шорника.
Ропухатий, -а, -е. Толстый, раздутый подобно жабѣ. Вх. Лем. 463.
Сплюнути Cм. спльовувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.