Зголоси́тися Cм. зголошуватися.
Знакомий, -а, -е. Знакомый, извѣстный. До порогів недалеко, знакома дорога. Знакомі люде дохожали улицею. Як города — так знакомих: де пойду, то випхнуть.
Людорі́з, -за, м. Убійца, разбойникъ.
Матаржи́н, -ну, м. Родъ хлѣба изъ кукурузной муки съ зеленью.
Покля нар. = покіль. Тя, любку, не забуду, покля буду жити.
Роспутляти, -ляю, -єш, гл. Распутать. Наш писарь волосний так запутляв діло, що й два писарі на превелику силу роспутляли.
Тис, -су, м. Раст. Taxus baccata L, тиссъ.
Тушити, -шу́, -шиш, гл.
1) Тушить, гасить. За царя Горошка, як людей було трошка, як сніг горів, соломою тушили.
2) Успокаивать. Мовчанка.... гнів тушить.
Унит, -та, м. = уніят. І ллється рідна йому кров.... за наругу католиків і унитів над греко-руською вірою.
Шуплаття, -тя, с. = суплаття. Продала яку мала шустелину, шуплаття лишне. Шуплаття позбірай, от буде дощ. — Оддала дочку заміж та дала скриню й корову і надавала усякого шуплаття.
