Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кора

Кора, -ри, ж. Кора. Короста ні велика, ні мала, як дубова кора. Ном. № 8163. Ум. кірка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРА"
Би-м. Cм. би.
Лопотня́, -ні́, ж. 1) Шелесть, хлопанье, трескъ, шумъ. 2) Пустая, вздорная болтовня.
Ми́сник, -ка, м. Полки для посуды, посудный шкафъ, буфетъ. Чуб. VII. 386. Після вечері вона кинулась до посуди, перемила й перетерла і розставила на миснику. Левиц. І.
Перенизати Cм. перенизувати.
Повиварювати, -рюю, -єш, гл. Выварить (во множествѣ).
Подочісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Дочесаться, окончить причесываться (о многихъ).
Простісінький, -а, -е. Совершенно простой; совершенно прямой, прямехонькій.
Спотинову, спотонову, нар. 1) Сначала, спервоначала. Мнж. 192. От (чумаки) як виїхали, спотинову у кожного багато хліба, їдять, не шкодіють. Мнж. 102. 2) Снова. Те ж збувши, взявся закупать всячину всяку спотонову. Мкр. Г. 49.
Сухарчик, -ка, м. Ум. отъ сухарь.
Череватий, -а, -е. 1) Съ большимъ животомъ, брюхатый. Чужа діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої, як паненята. Ном. № 9240. 2) ж. р. Беременная. Чим баба, виновата, що дівка черевата. Ном. № 4061.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.