Бочитися, -чуся, -чишся, гл. Косо, непріязненно смотрѣть, сердиться. Бочит сі на мене, як бим му маму зарізав.
Загінча́й, -ча́я, м. = погонич (при плугѣ).
Злотарник, -ка, м. Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Виламала гіллячку з самого вершечку, понесла її до злотарників: «ой, злотарники, мої братіки, іскуйте мені золотого перстника».
Знайдух, -ха, м. = знайда.
Поцьков, -ву, м. Травля, натравливаніе (собаками).
Скитки, -ків, мн. Скитанія. піти у —. Отправиться скитаться. Він у скитки пішов.
Скузуватися, -зуюся, -єшся, гл. Извиняться, оправдываться, отговариваться.
Слатися II, -стелюся, -лешся, гл. 1) Стлаться, разстилаться. Мокрець стелеться густо, зілля рунисте. Слалась плачучи трава. 2) Стлать себѣ постель. От вони і почали на дворі слаться. 3) — до ні́г. Припадать къ ногамъ.
Футькало, -ла, с. Вспыльчивый человѣкъ. .
Штудерний, -а, -е. 1) Хитрый.
2) Замысловатый, искусный.