Вистачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вистачити, -чу, -чиш, гл.
1) Хватать, хватить, стать, быть достаточнымъ. Одних тенет вистачить на дві милі.
2) Доставить, поставить въ достаточномъ количествѣ. Їм.... треба вистачити добре їсти. Таке військо вистачимо, що й кримського хана завоювали б. Хоч невеличкий млин, та, знаєш, чепурненький, раз-по-раз, день-у-день крутивсь і гуркотів і хліба вистачав хазяїну чимало. на всіх не вистачиш. Всѣхъ не удовлетворишь.
Огорожа, -жі, ж. Ограда, плетень, заборъ. Огорожа кругом нова, витка, хазяйська.
Помазувати, -зую, -єш, сов. в. помазати, -жу, -жеш, гл. Помазывать, помазать, намазывать, намазать. Тільки по губах помазав. Як помазав спину, аж шкура одстала.
2) Помазывать, помазать муромъ. Се я царя помазав на Сіоні.
3) Только сов. в. Запачкать. Ой обстели, мила, голубонько сива, китайкою двір, ой щоб не помазать дорогих сап'янців, золотих підків.
Попанячитися, -чуся, -чишся, гл. = попаніти. Все теє куди попанячилось і пиндючиться почало.
Пропійний, -а, -е. Предназначенный для пропоя.
Русий, -а, -е. Русый. Руса коса. Ум. русенький. Обстелю тобі плечиці русенькими кісоньками.
Рямка, -ки, ж. = рамка.
Скричати, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Хочу скричати — дух мені захопило.
Уп'ять, нар. Опять. От через кілька там днів баба вп'ять збірається у ярмарок.
Хура 2, -ри, ж. Вьюга, мятель. Поїхав мій старий, — коли б не змерз, бо на дворі хура піднялась.