Відвідач, -ча, м. Посѣтитель. Не так вже по багато набігає одвідачів.
В'язний, -а, м. Относящійся къ тыльной части шеи. в'язне сіло. Сало съ шеи.
Здріга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. здрігну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Троянці всі здрігнули. Здрігнувся сердешний Яків, почувши це.
Змантити, -нчу, -тиш, гл. Обмануть, обмошенничать.
Навспи́ньки, навспи́нячки, нар. Ha цыпочкахъ. Аж навспиньки стає, виглядає дівчину. Потюпав наш пан писарь, ходючи перед справником навспинячки.
Надійти́ Cм. надходити.
Освінути, -ну́, -не́ш пр. освів, освіла,, гл.
1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу.
2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти.
3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів.
Попідковузати, -вую, -єш, гл. Подковать (во множествѣ).
Приконечник, -ка, м. Конецъ (кнута, арапника). Як стали цигана різать гарапниками, — били, що аж приконечник в єдному одпав.
Продармувати, -му́ю, -єш, гл. Пробыть безъ употребленія.
