Будувати, -дую, -єш, гл.
1) Строить, сооружать, созидать. Дерево везено, церков будовано. Для кого ж ти, мала, сей двір будувала? Згода дім будує, а незгода руйнує. труну будувати. Дѣлать гробь.
2) Основывать. Розмовляють, росказують: як Січ будували...
Да́ра 1, -ри, ж. = Дар. Що сьому паняті за дару дати?
Запа́лий, -а, -е. Впалый, ввалившійся. Запалі щоки. Запалий рот з сухими тоненькими губами.
Кановця, -ці, ж. = коно(і)вка. Ганчя ся дознала, кановцу порвала, коновцу порвала, на воду біжала.
Коростій, -тія, м. Имѣющій коро́сту. Коростій, коростій! веди бабу на постіль!
Корсатка, -ки, ж.
1) Раст.? 2) — гірська. Рас. Hieratium aurantiacum.
Мале́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Навга́дь нар. Наугадъ, наобумъ. Загубив мірку клятий жид та так навгадь і зробив, через те й малі двері.
Перепонка, -ки, ж. Косая планка, прибитая къ воротамъ.
Тихо нар.
1) Тихо, негромко.
2) Тихо, медленно. Місяць тихо плавле.
3) Тихо, спокойно. І світ ясний невечірній тихо просіяє. А ні хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. Ум. тихенько, тихесенько. Прокинеться, — тихесенько в осоки питає.
