Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копійчаний

Копійчаний, -а, -е. Копеечный, стоющій копейку. Ми громадяне, а то все суччя копійчане, бадилля сьітове. Гліб. Копійчані бублики.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПІЙЧАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПІЙЧАНИЙ"
Булькіт, -коту, м. Клокотаніе.
Джермелува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Очищать рану животныхъ отъ червей посредствомъ джермел.
Зірно нар. = зоряно. Г. Барв. 207.
Короткість, -кости, ж. Краткость. Короткость часу. Желех.
Курній, -ней, м. Веревка. Шух. І. 84, 98. Вх. Зн. 30.
На́весом нар. Небрежно, лишь-бы сбыть съ рукъ. Навесом робити. Харьк. у.
Небожка, -ки и пр, ж. = небіжка и пр.
Пізно нар. Поздно. Ум. пізненько. Ой пізненько, нераненько із вулиці ходиш. Н. п.
Роскнижитися, -жуся, -жишся, гл. Разложить книги. Тут треба хату чепурить, а ви роскнижились, що за вами ніде повернуться. Лубен. у.
Утина, -ни, ж. = утка. Ой, десь моя дитина, як на морі утина. Чуб. V. 461.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПІЙЧАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.