Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коргіта

Коргіта, -ти, ж. Вырубленное съ корнемъ дерево, употребляющееся для постройки ґаляр. Вх. Зн. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРГІТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРГІТА"
Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.
Видихнути Cм. видихати.
Є́лечко, -ка, с. Ум. отъ єльце.
Запри́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Заприхотничать.
Намерза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. наме́рзти, -зну, -неш, гл. Намерзать, намерзнуть.
На́пуск, -ку, м. = напуст.
Напхи́катися, -каюся, -єшся, гл. Нахныкаться.
Наскакувати, -кую, -єш, сов. в. наскочити, -чу, -чиш, гл. Наскакивать, наскочить. Тут їм назустріч і коні наскочили. Стор. Не кінь наніс, але сам молодець наскочив. Ном. № 7046. Оттут би наскочить на його наглою смертю. К. ЦН. 227. Мовчи! — ткнула пані, наскакуючи. МВ. (О. 1862. III. 70).
Нива, -ви, ж. Вспаханное поле. Орися ж ти, моя ниво, долом та горою, та засійся, чорна ниво, волею ясною. Шевч. 652. Ум. нивка, нивонька. Ой ми нивку виорем, виорем, й а ми просо засієм, засієм. Мет. 297.
Поплодити, -джу́, -диш, гл. Родить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРГІТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.