Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коргіта

Коргіта, -ти, ж. Вырубленное съ корнемъ дерево, употребляющееся для постройки ґаляр. Вх. Зн. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРГІТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРГІТА"
Безпритульний, -а, -е. Безпріютный. Шейк. Аф. 297.
Бісурманець, -нця, м. = бісурман. На розсвіті, на за-ранці, іще спали бісурманці. Пѣсня.
Гавановий, -а, -е. Темно-желтый. КС. 1891. V. 196.
Дзиґльо́ваний, -а, -е. Кокетливый, бойкій. Дзиґльований парубок, дівка. Черкас.
Отут нар. = oттут. Ум. отутеньки, отутечки. Отутеньки ставатимем. Кролев. у. Ось зараз були отутечки. Грин. II. 142.
Підчесати Cм. підчісувати.
Позакочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Закатиться (во множествѣ). Зрачки позакочувались йому під лоб. Стор. МПр. 21.
Попідсаджувати, -джую, -єш, гл. Тоже, что и підсадити, но во множествѣ.
Триждень, -дня, м. Три дня, трое сутокъ. Харьк. г.
Щаститися, -ти́ться, гл. безл. Благопріятствовать, удаваться. А крошку хоть як щаститься, усе добро на лихо стане. МВ. (О. 1862. ІІІ. 71).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРГІТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.