Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коргіта

Коргіта, -ти, ж. Вырубленное съ корнемъ дерево, употребляющееся для постройки ґаляр. Вх. Зн. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРГІТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРГІТА"
Бливесенько, нар. Ум. отъ близько. Приступи близенько. Чуб. ІІІ. 45.
Блявкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блявкати. Сболтнуть. К. ЧР. 313. От Іванець і собі до гурту.... да щось і блявкнув з простоти. К. ЧР. 28.
Борозенька, -ки, ж. Ум. отъ борозна.
Відвертіти Cм. відвірчувати.
Вощина, -ни, ж. Вощина.
Вучень, -чня, м. = учень. О. 1862. І. 72.
Доско́цький, -а, -е. Прыткій, умѣющій добывать. Бач, який доскоцький, перший вихопився.
Погорда, -ди, ж. Пренебрежете, презрѣніе. Г. Барв. 460. Не видко було ні ненависти, ні погорди. Левиц. І. 463.
Поохрипати, -паємо, -єте, гл. Охрипнуть (о многихъ).
Терміття, -тя, с. Кострика, твердыя части пеньки и льна. Глухов. у. Хто тер коноплі, нехай той і терміття замете. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРГІТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.