Забрьо́ха, -хи, об. Забрызганный грязью. Cм. задріпа. Так і швендя куди попало бісів забрьоха.
Запекти́, -ся. Cм. запікати, -ся.
Листо́к, -тка, м. Ум. отъ лист.
Повищерблювати, -люю, -єш, гл. Вызубрить (во множествѣ). І що цим ножем роблено, що так повищерблювано? Ти мені вже всі глечики повищерблювала.
Привід, -воду, м. 1) Руководство, предводительство. А дурень за моїм приводом працює. Рад би я встати та й привід дати своєму дитяточку. Всюди привід дав, а татусь тільки за нею, хоть і не дуже то покійник любив за чужим приводом ходить. Моторний, сміливий, він скрізь давав усьому привід. 2) Причина, основаніе. З якого приводу? На какой причинѣ?
Ранній, -я, -є. Ранній. Раннії сійба хоч не вродить, то із хліба не зводить. Рання пташка пшеничну клює, а пізня очки дере. Ум. ране́нький, ране́сенький.
Стенути, -ну, -неш, гл.
1) Качнуть. Човна стенув.
2) — плечима. Пожать плечами.
Триумф, -фу, м. Тріумфъ, торжество. До короля з триумфом їздив пишно.
Хрещениця, -ці, ж. Крестница. Вона моя хрещениця.
Четвертака, -ки, ж. Корова четырехъ лѣтъ.