Бурхати, -хаю, -єш, гл.
1) Порывисто дуть (о вѣтрѣ), сильно волноваться (о водѣ), бушевать. Великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати. Море.... реве да бурхає.
2) Бросать, швырять. Високі хвилі закипіли, суденце стали вверх бурхать. Там Дем'ян копа, тільки голову вже видно з ями, бурха землею.
3) Вырываться, вылетать (о водѣ, дымѣ и пр.) Загорівся Господь гнівом, з ніздер дим бурхає.
Випурнати, -на́ю, -єш, сов. в. випурнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть. Випурнала риба дуже велика. Випурнув норець (з моря).
Дові́чно нар. = Доочне.
Забла́говістити, -щу, -стиш, гл. Заблаговѣстить.
Насолоджувати, -джую, -єш, сов. в. насолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Наслащивать, насластить.
Розгляд, -ду, м.
1) Разсмотрѣніе.
2) Разсмотръ, развѣдки. Та й пустивсь слідком за нею на розгляд і довід.
Садно, -на, с. Ссадина, рана, натертая сѣдломъ или сѣдолкой у лошади. Та й мухи посипались на садно: треба чимось рятувати.
Спочуття, -тя, с. Чувство; чувствованіе; сочувствіе.
Трухи-трухи! меж. для выраженія длительнаго бѣга рысцой.
Чабала меж. = цабе.
