Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коріньковий

Коріньковий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ корня. Корінькова люлька. 2) О водкѣ: настоянная на кореньяхъ. Була і пінна... і запікана, і полинькова, і корінькова. Кв. II. 185. На запікану корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНЬКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНЬКОВИЙ"
Досві́дчити, -ся. Cм. досвідчати, -ся.
Же́ртка, -ки, ж. см. жердка.
Запога́нювати, -нюю, -єш, сов. в. запога́нити, -ню, -ниш, гл. Загаживать, загадить, осквернять, осквернить. Паршива вівця все стадо запоганить. Ном. № 5987.
Индичина, -ни, ж. Мясо индѣйки, индюка.
Охвицерський, -а, -е. Офицерскій. Чуб. V. 1010.
Повішатися, -шаюся, -єшся, гл. Повѣситься. Побіг до того дуба і на ньому повішався. Чуб. II. 381.
Прозоро нар. Прозрачно.
Пустельний, -а, -е. Пустынный. Желех. (Мир. ХРВ. 323).
Ринявий, -а, -е. Струпистый, шелудивый. Вх. Лем. 460.
Чоботоробець, -бця, м. Названіе сапожника въ шутливомъ величаніи, сложенномъ на манеръ церковнаго: Величаєм тя, шевче чоботоробче, і чтем твоє шило і правило, твоє погане ремісло! Гн. II. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРІНЬКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.