Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кордюк

Кордюк, -ка, м. = дюк. Вх. Пч. І. б.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРДЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРДЮК"
Бутель, -тля, м. 1) = пляшка. Вх. Лем. 395. 2) = сулія.
Віткіль нар. = відки. Здоров, брат! а віткіль ти? Ном. № 739.
Гудьба́, -би́, ж. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудіння.
Злебеді́ти, -джу, -диш, гл. Начать жалобно пѣть. Желех.
Кров, -ви, ж. Кровь. Довго, довго кров степами текла-червоніла. Шевч. 163 Стали бідні невольники на собі кров забачати. Дума. Не пий води — кров нападе. Радом. у. Кров видно напала. Треба завтра щепія покликати — хай кине кров. Мир. Пов. І. 163. 3)св. івана. Раст. = іванок. Вх. Пч. І. 10. Ум. крівця, кро́вка. З пальця мизинця кровка канула. Чуб.
Накі́льчитися Cм. накільчуватися.
Обвіяти, -ся. Cм. обвівати, -ся.
Покачати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Покатать. Глянь, як кішка: покачав лапкою клубок та й кине, а тоді знов. 2) Покатать (бѣлье). Покачай сорочки. 3) Раскатать тѣсто. Покачай коржі. 4) Повалять. Собака не ззість, не покачавши. Посл. 5) О бѣшеной собакѣ: свалить и покусать (собаку). Як собаку покачає дурна собака, то та собака покусана біжить сама такого зілля шукати од сказу. Грин. II. 20.
Розгрішення, -ня, с. Разрѣшеніе грѣховъ. Яка ісповідь, таке й розгрішення. Ном. № 7115.
Турський, -а, -е. Турецкій. Коником грає, військо збірає, турського царя все визирає. АД. І. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРДЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.