Бутель, -тля, м.
1) = пляшка.
2) = сулія.
Віткіль нар. = відки. Здоров, брат! а віткіль ти?
Гудьба́, -би́, ж. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудіння.
Злебеді́ти, -джу, -диш, гл. Начать жалобно пѣть.
Кров, -ви, ж. Кровь. Довго, довго кров степами текла-червоніла. Стали бідні невольники на собі кров забачати. Дума. Не пий води — кров нападе. Кров видно напала. Треба завтра щепія покликати — хай кине кров.
3) — св. івана. Раст. = іванок. Ум. крівця, кро́вка. З пальця мизинця кровка канула.
Накі́льчитися Cм. накільчуватися.
Обвіяти, -ся. Cм. обвівати, -ся.
Покачати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Покатать. Глянь, як кішка: покачав лапкою клубок та й кине, а тоді знов.
2) Покатать (бѣлье). Покачай сорочки.
3) Раскатать тѣсто. Покачай коржі.
4) Повалять. Собака не ззість, не покачавши.
5) О бѣшеной собакѣ: свалить и покусать (собаку). Як собаку покачає дурна собака, то та собака покусана біжить сама такого зілля шукати од сказу.
Розгрішення, -ня, с. Разрѣшеніе грѣховъ. Яка ісповідь, таке й розгрішення.
Турський, -а, -е. Турецкій. Коником грає, військо збірає, турського царя все визирає.
