Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кожушанка
кожушаночка
кожушина
кожушище
кожушка
кожушно
кожушок
коза
козак
козакин
козаків
козакоман
козакування
козакувати
козакуватий
козарлюга
козарня
козарь
козарька
козацтво
козацький
козача
козаченько
козачизна
козачий
козачина
козачище
козачка
козачок
козаччина
козгирь
козел
козелець
козелок
козельок
козеня
козинець
козиний
козинячий
козирити
козиритися
козирь
козирька
козирьок
козиряти
козиця
козій
козлик
козлина
козлиний
козловий
козлонегий
козлуватий
козля
козлячий
козонька
козоріз
козуб
козубенька
козубка
козубня
козулька
козуля
козуня
козуря
козухна
козьодрист
козя
козяка
козячий
коїти
коїтися
кой
койлити
кокати
кокин
кокиня
кокиняк
кокіль
кокірчики
коко I
коко II
кокоруддя
кокорудка
кокосом
кокот
кокотень
кокотіти
кокош
кокошитися
кокоші
кокошка
кокошний
кокус
кола
колабатина
колак
колат
колатати
колач
колачини
колачиння
колдра
колейка
колесниця
колесня
колесо
колесувати
колечко
колешня
коли
колиба
коливання
коливати
коливатися
коливо
коливорот
колисанка
колисати
колисатися
Бовванський, -а, -е. Идольскій.
Допе́рти Cм. допорати.
Ми́канка, -ки, ж. Худшій сортъ пряжи.
Напро́чуд нар. На удивленіе. Сон дивен, барзо дивен напрочуд. Макс.
Обполіскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. обполоскатися, -щуся, -щешся, гл. Обмываться, омыться слегка. У воду вскочив, обполоскавсь, убравсь. ЗОЮР. II. 61.
Овощевий, -а, -е. Фруктовый.
Полубка, -ки, ж. Деревянная крышка улья. Cм. палуба 2. Прийшов у пасіку, дивлюсь, — полубка лежить на землі, скинута з вуліка. Новомоск. у.
Понатоплюватися, -люємося, -єтеся, гл. 1) Натопиться (во множ.). Понатоплювалися хати. 2) Натопиться (во множ. — о жирѣ, салѣ). Гляньте, скільки смальцю з гусей понатоплювалося. Богод. у.
Смоляр, -ра, м. Смоляръ, смолильщикъ, смоловаръ.
Стіглувати, глую, -єш, гл. О стадѣ скота: останавливаться для отдыха. Стіглували там колись свині. Славяносерб. у. Cм. тирлувати.
Нас спонсорують: