Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кожушанка
кожушаночка
кожушина
кожушище
кожушка
кожушно
кожушок
коза
козак
козакин
козаків
козакоман
козакування
козакувати
козакуватий
козарлюга
козарня
козарь
козарька
козацтво
козацький
козача
козаченько
козачизна
козачий
козачина
козачище
козачка
козачок
козаччина
козгирь
козел
козелець
козелок
козельок
козеня
козинець
козиний
козинячий
козирити
козиритися
козирь
козирька
козирьок
козиряти
козиця
козій
козлик
козлина
козлиний
козловий
козлонегий
козлуватий
козля
козлячий
козонька
козоріз
козуб
козубенька
козубка
козубня
козулька
козуля
козуня
козуря
козухна
козьодрист
козя
козяка
козячий
коїти
коїтися
кой
койлити
кокати
кокин
кокиня
кокиняк
кокіль
кокірчики
коко I
коко II
кокоруддя
кокорудка
кокосом
кокот
кокотень
кокотіти
кокош
кокошитися
кокоші
кокошка
кокошний
кокус
кола
колабатина
колак
колат
колатати
колач
колачини
колачиння
колдра
колейка
колесниця
колесня
колесо
колесувати
колечко
колешня
коли
колиба
коливання
коливати
коливатися
коливо
коливорот
колисанка
колисати
колисатися
Базалучча, -ча, с. соб. Разный хламъ. Аф. 291. Там лежало старе залізо, мотузки і усяке базалучча.
Война, -ни, ж. = війна. На войну йдучи по чужу голову, й свою неси. Ном. № 4205.
Закінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.
Зви́шки нар. Высотой.
Латочка, -ки, ж. Ум. отъ ла́та.  
Невістчаний, -а, -е. Принадлежащій невѣсткѣ или невѣсткамъ. У нас три невістки, так то невістчана худоба. Черниг. у.
Побіднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бѣднѣе.
Пригладжувати, -джую, -єш, гл. Приглаживать, пригладить. Пригладь її чорні брівки. Чуб. III. 63.
Ситчати, -чаю, -єш, гл. Полнѣть, толстѣть, жирѣть.
Солов'ячий, -а, -е. = солов'їний. Як би ж у мене крилечка, солов'ячі очі, — полетіла б у дорогу темненької ночі. Чуб. V. 741.
Нас спонсорують: