Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коптити

Коптити, -пчу, -тиш, гл. Копить деньги, скряжничая. Гроші все збіра, коптить. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПТИТИ"
Вісімдесят, восьмидесяти числ. Восемьдесятъ. Мені вісімдесят год. Рудч. Ск. І. 20.
Дле, пред. = Біля. Ой, чи можно, тестю, дле Марусі сісти? Лавр. 148.
Драпцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Удирать. Вх. Зн. 16.
Жига́льце, -ця, с. Ум. отъ жигало.
Закупи́ти Cм. закупати.
Змулити Cм. змулювати.
Намня́ти гл. = нам'яти.
Обичай, -ча́ю, м. Обычай, обыкновеніе. Да поїдем у той край, де хороший обичай. Мет. 30. Не позичай, — злий обичай: як віддає, то ще й лає. Ном. У мене обичай — козацький звичай: хоть побачу, то й не плачу. Чуб.
Підгорниця, -ці, ж. 1) = підгорлиця 1. = підгорля 2. 2) Часть верші (є́тіра з прутя): мѣсто, куда проплываетъ рыба, пройдя входное отверствіе (горло). Шух. І. 226.
Ханський, -а, -е. Ханскій. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.