Відпочивок, -вку, м. = відпочинок. Употр. и во мн. ч.: Поки діло кінчати, — сядьмо на відпочивки.
Дожа́ти, -ся. Cм. Дожина́ти, -ся.
Задіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заді́ти, -ді́ну, -неш и -ді́ю, -єш, гл. 1) Вдѣвать, вдѣть. 2) Дѣвать, дѣть. Ой знаю я, товаришу, де я їх задію: занесу їх в Чорногору, та там їх посію.
Зв'яза́ти, -ся. Cм. зв'язувати, -ся.
Кінчатися, -ча́юся, -єшся, с. в. кінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл.
1) Оканчиваться, окончиться, приходить, придти къ концу. От уже і третій день кінчався, піп і сам не знає, що робить. Кінчивсь рік. Вони знали одно: чим суд кінчився і по тому судили. Служба божа кінчалась.
2) Умирать, умереть.
Нагремі́тися, -млю́ся, -ми́шся, гл. Нагремѣться. Настучиться, нагремиться, дрібен дощик зійде.
Покрів, -рови, ж. = покрова 1. Покрій моя, Покровонько, покрий мою головоньку.
Промрячити, -чи́ть, гл. безл. Проморосить извѣстное время. Таки ж два дні вже промрячило, а тепер би й сонечку пора визирнути, а, то й покоси погниють.
Синівський, -а, -е. Сыновній.
Уштурити, -рю, -риш, гл. Всунуть.
