Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коритко

Коритко, -ка, с. Коробокъ, прикрѣпленный подъ коше́м надъ жерновами, сквозь который высыпается въ жернова зерно. Мик. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТКО"
Коловий, -а́, -е́ Круговой. Колова. Въ шлеѣ: круговой ремень, къ которому пришиты откосные ремни. колова́ свита. Cм. свита. Вас. 154.
Лущі́ння, -ня, с. = лускання.
Ми́шачий, -а, -е. 1) Мышиный. 2) — огонь. Фосфорическій свѣтъ гнилого дерева. Конотоп. у.
Памолодок, -дка, м. = памолодь 1. Вх. Зн. 46.
Плутня, -ні́, ж. 1) Путаница, запутанное дѣло. Н. Вол. у. 2) Плутовство. Чуб. IV. 204.
Повилинати, -наємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ).
Порозскакуватися, -куємося, -єтеся, гл. То-же, что и розскочитися, но во множествѣ.
Сперечитися, -чуся, -чишся, гл. Перечить, противиться. Дід не сперечався. Левиц. Пов. 234.
Чахати, -хаю, -єш, гл. Отламывать, отщеплять. Васильк. у. Cм. відчахнути.
Четверть, -ти, ж. 1) Четверть, четвертая часть аршина. На рівному було до п'яти четвертей снігу. О. 1862. IV. 92. 2) Четверть (мѣра сыпучихъ тѣлъ). Двісті четвертей жита і триста четвертей пшениці. Грин. І. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИТКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.