Алю́рний, -а, -е. Аккуратный, опрятный. А таки не алюрна дівчина!
Віщо мѣст. Винит. падежъ отъ що, употр. послѣ предлога. За віщо, на віщо. Завелися, як той казав: багатий на багатство, а убогий — бо' на й за віщо.
Вр.... Кромѣ нижепомѣщенныхъ словъ. Cм. еще ур...
Летю́чий, -а, -е. Летающій, летучій. З пистолю кулею летючу птицю б'є. Се летючий горобець. Це летюча птиця, а це піша.
Мо́вити, -влю, -виш, гл. Говорить. Мовивши слово, треба бути паном. Казала б, та уста не мовлять. Раз то мовить по грецьки, удруге по турецьки. Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий. З великого жалю, я слова не мовлю.
Незаборонний, -а, -е. Невозбранный.
Озерет, озере́д, -ду, м. = ожеред. Озеред соломи.
Смичок, -чка, м. = лучок. А скрипочка оріхова, а смичок із рути.
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.
Трепло, -ла, с.
1) Весло у плота.
2) Деревянный инструментъ въ формѣ заостреннаго весла съ короткой ручкой, съ острыми краями лопасти — объ него треплютъ лень, очищая его отъ кострики.
