Адресува́ти, -су́ю, -єш, гл. Адресовать.
Вандрівник, -ка, м. = мандрівець. Вандрівник, — завандрував в половник (насмѣшка надъ пойманнымъ воромъ).
Вісьмерик, -ка, м.
1) Содержащій въ себѣ восемь единицъ, восьмерикъ.
2) Восьмерикъ (воловъ, лошадей въ упряжи). Ой ішли воли та в вісьмерику.
3) Мельничный жерновъ, въ которомъ радіусъ равенъ 8 вершкамъ.
Зави́дно нар. Завидно. Завидно, що в шось видно.
Лякли́вий, -а, -е. Пугливый.
Мача́, -чати, с. Зернышко мака. було того як манат. Было очень много.
Ми́то, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали.
Панщар, -ра, м. = панщанин.
Підпливати, -ва́ю, -єш, сов. в. підпливти, -ву, -веш, гл.
1) Подплывать, подплыть.
2) — чим. Быть залитымъ (слезами, кровью). І що то вже плакав! так і підпливає сльозами. Горить Сміла, Смілянщина кров'ю підпливає.
3) Приближаться, приблизиться. Під старість підпливали, да не було у їх цілий вік дітей.
Поломінь, -ні, ж. Пламя. Робім ся огньом. Яков ти поломінев будеш? Іван палахнув наче та поломінь.