Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коповіз

Копові́з, -во́зу, м. = Возовиця. Як зайде коповіз, багато роботи волам буде. Черниг. г. У копові́з. Во время перевозки копенъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПОВІЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПОВІЗ"
Зану́рити, -ся. Cм. зануряти, -ся.
Зміток, -тка, м. Изношенный лапоть. Вх. Зн. 22. Желех.
Колодюх, -ха, м. Раст. Rubus caesius. Лв. 101. Cм. деринник.
Мерзлякува́тий, -а, -е. Чувствительный къ холоду.
Намисти́на, -ни, ж. Одно зерно мониста. Ум. намистинка, намисти́ночка.
Павовий, -а, -е. Павлиній. Із столика бере да вінок плете, швовий вінок, чистий барвінок. Чуб. III. 302.
Пересунути, -ся. Cм. пересувати, -ся.
Погінка, -ки, ж. = погонка. Треба оддати позичку, щоб погінки не було на селі од людей.
Рівець, -вця, м. Ум. отъ рів.
Хая, хаї, ж. Довольная, спокойная жизнь. По за ним, то й. тобі хая буде. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПОВІЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.