Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копошитися

Копошитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться. Люде, як та комашня, копошаться. МВ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПОШИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПОШИТИСЯ"
Кривувати, -вую, -єш, гл. Быть хромымъ. Я кривуючи живу. Г. Барв. 226.
Нахопляти, -пля́ю, -єш, сов. в. нахопи́ти, -плю́, -пиш, гл. Накидывать, накинуть. Одежину якусь похопить, що аж глянути чудно. Ном. № 11140.
Обов'язковий, -а, -е. Обязательный. Желех.
Переруб, -бу, м. 1) = переріз. Желех. 2) Закромъ. Вх. Зн. 48.
Підхвебель, -ля, м. Испорч. фельдфебель. Буде мені товчеників від... підхвебеля за те, що опізнився. Грин. II. 295.  
Поління, -ня, с. Полотье. Конст. у.
Поприндитися, -джуся, -дишся, гл. Разсердиться, раскапризничаться (о многихъ). Дівчата поприндилися на хлопців та й не пішли у танець.
Посвітити, -чу́, -тиш, гл. 1) Посвѣтить. Посвіти пам. Шевч. 29. тілом посвітити. Обнажить тѣло. Треба комусь спиною посвітити — кого-то будуть сѣчъ. Ком. Н. № 99. волосом посвітити. О замужней женщинѣ: побыть безъ головного убора. 2) Зажечь (свѣчи, лампы). Свічі посвітила. Мил. 220. 3) Освѣтить. Ой брат сестру проводив, а місяць дорогу посвітив. Мет. 228.
Похвалити, -ся. Cм. похваляти, -ся.
Пречудо, -да, с. Большое чудо; большое диво. З усього села збігалися діти дивитись на те пречудо. Мир. ХРВ. 355.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПОШИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.