Де́рга, -ги, ж. 1) Дерюга. Толстая и грубая ткань. Він лежав дергою вкритий. 2) Попона. Прикрили (коня) царського дергою. 3) Женская шерстяная одежда, носимая старыми женщинами вмѣсто плахти, отъ которой отличается чернымъ цвѣтомъ. (Еней) к Сивиллі прихилився, хватав за дергу і тулився, мов от кота в коморі миш.
Кицяти, -ця́ю, -єш, гл. Въ игрѣ въ жмурки: дотрагиваться до кого либо изъ прятавшихся, который послѣ этого начинаетъ жмурить.
Колудрабок, -бка, ж. Часть сновальницы: каждая изъ двухъ поперечныхъ пластинъ, въ которыхъ укрѣплены колышки. Cм. оснівниця.
Напе́рти, -ся. Cм. напірати, -ся.
Начорнити, -ню́, -ни́ш, гл. = начорнити.
Пожати Cм. пожинати.
Пороскривати, -ва́ю, -єш, гл. Раскрыть (во множествѣ).
Розідрати, -деру, -реш, гл. = роздерти.
Трахтерня, -ні, ж. = трахтир. Кажут люди, шо милий не п'є, а він рано з трахтерні йде.
Укладка, -ки, ж. Взносъ.
