Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копійка

Копійка, -ки, ж. 1) Копейка. У Попівці хліб по копійці, у Перекопі хліб по копі. Ном. 2) Деньги, капиталъ. Скотинку попродала і стала собі з копійки жити. Кв. Як стали хазяйнувать, так де та й копійка набралась! Зараз і почав скуповувать землю. О. 1861. X. 29. Ум. копієчка. А я оддала братові всі до копієчки, що взяла за худобу. МВ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПІЙКА"
Гоноро́вий, -а, -е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич. Стор. І. 188.
Красно нар. Хорошо, прекрасно, красиво. Красно в садочку. МВ. І. 140. Три дні не живився, а красно дивився. Ном. № 12567. На гуслях грає, красно співає. АД. І. 33. красно, красненько дя́кую. Очень, весьма благодаренъ. (Галиц.). Ум. красненько, красне́сенько.
Оплін, -ну, м. 1) Въ повозкѣ: деревянная подушка, лежащая на оси; на ней лежитъ кузовъ. Чуб. VII. 402. 2) Перекладины, положенныя на копылы въ саняхъ для связки полозьевъ. Брацл.
Патлашки, -шок, ж. мн. Родъ растенія. Ой на горі, на горі зацвіли патлашки. Грин. III. 231.
Помістити, -ся. Cм. поміщати, -ся.
Прикмітний, -а, -е. Примѣтный; замѣтный, выдающійся. Левч. 124. Один був Турн царьок нешпетний, з латином у сусідстві жив, дочці і матері прикметний, і батько дуже з ним дружив. Котл. Ен. IV. 17.
Сас, -са, м. Насѣк. прусакъ. Вх. Пч. 1. 5.
Скотисто нар. Покато.
Совище, -ща, с. Большая сова. Грин. III. 461.
Тасюкати, -каю, -єш, гл. Кричать: тасю-тасю! Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.