Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копійка

Копійка, -ки, ж. 1) Копейка. У Попівці хліб по копійці, у Перекопі хліб по копі. Ном. 2) Деньги, капиталъ. Скотинку попродала і стала собі з копійки жити. Кв. Як стали хазяйнувать, так де та й копійка набралась! Зараз і почав скуповувать землю. О. 1861. X. 29. Ум. копієчка. А я оддала братові всі до копієчки, що взяла за худобу. МВ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПІЙКА"
Відстати Cм. відставати.
Кітлик, -ка, м. Горшокъ, въ которомъ варится кулешъ. Cм. кулешінник. Шух. І. 96.
Кляк, -ка, м. 1) Заломъ на деревѣ, камышѣ, стебляхъ хлѣба, дѣлаемый обыкновенно съ цѣлью обозначить нужное; зарубка на деревѣ съ той-же цѣлью. 2) Межевой знакъ, состоящій въ обозначенномъ чѣмъ-либо (обыкновенно — зарубами, а иногда просто заломомъ) деревѣ или граничномъ столбѣ. К. ЧР. 424. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає, або огряничить кляками (землю) К. ЧР. 199. 8) Во внѣшнемъ колесѣ водяной мельницы каждый изъ двухъ деревянныхъ круговъ, ограничивающихъ колесо и связывающихъ лопатки. Черниг. у. 4) Ледяная сосулька. 5) Родъ дѣтской игры. Ив. 22.  
Маломо́цний, -а, -е. Малосильный.
Ме́дяно нар. 1) Сладко. 2) Сладко, легко, пріятно. Та й мені не медяно гроші достаються. Не стало Пилипа, то й Прісці не медяно прийдеться. Мир. Пов. І. 141.
Моли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Молиться. Богу молись, а до берегу гребись. Ном. № 160. Розумний молиться, а дурень плаче. Ном. № 141.
Муля́рство, -ва, с. Ремесло каменщика. Желех.
Повняк, -ка, м. Раст. а) Tagetes erecta L. Анн. 347. б) Tagetes patula. Вх. Пч. II. 36.
Промовляти, -ляю, -єш, сов. в. промовити, -влю, -виш, гл. Говорить, проговорить, сказать. Ой дівчинонька стиха промовляє, мене молодого як по серденьку крає. Лукаш. 128. Струна струні промовляє: нема краю тихому Дунаю. Чуб. V. 343. Стиха словами промовляє. ЗОЮР. І. 208. Дрібні сльози роню, слова не промовлю. Мет. Ой вийди, вийди, як виходила, промов словечко, як говорила. Чуб. V.
Тривалий, -а, -е. 1) Продолжительный. Шейк. 2) Прочный, основательный. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.