Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

криворучка
кривосудця
кривоустий
кривошия
кривувати
кривулечка
кривулька
кривуля
кривулястий
кривуляти
крига
кригнати
криж
крижавка
крижак
крижалка
крижаний
крижанка
крижастий
крижати
крижатий
крижацтво
крижацький
крижевий
крижень
криженька
крижик
крижина
крижівниця
крижка
крижмо
крижнистий
крижня
крижняк
крижоватка
крижовий
крижувати
крийма
крик
крикливий
крикливиця
крикнути
крикнява
крикси
крикуль
крилас
крилатий
крилаш
крилашський
крилечко
криллячко
крило
криля
крим
кримець
кримка
кримкуватий
кримський
крин
криниця
криничаний
криниченька
криничка
криничний
криничовина
криничуватий
кринишний
криса
крисак
крисанечка
крисанина
крисаня
крисачок
криси
крислатий
крисловатий
кристаль
крити
критий
критик
критика
критикувати
критися
критичний
критник
криття
криха
крихітка
крихкенький
крихкенько
крихкий
крихкість
крихко
крихта
крицевий
криця
крицяний
кричання
кричати
кричма
криша
кришанець
кришеник
кришеня
кришечка I
кришечка II
кришити
кришка
кришний
кришталевий
кришталик
кришталь
крів
крівавий
крівавити
крівавитися
крівавиця
крівавник
крівавниці
кріваво
Дба́ти, дба́ю, дба́єш, гл. 1) Радѣть, стараться, заботиться. Єв. Л. XII. 11. Ой дбай, мати, дбай, та мене замуж дай. Лавр. 45. Ой, козаки, ви, бідні невольники, кажу я вам: добре дбайте, в городи християнські утікайте. ЗОЮР. І. 213. Добрий пан: ні б'є, ні лає, та нічим і не дбає. Ном. Панове молодці! Добре дбайте: собі гетьмана наставляйте, бо я стар, болію, більше гетьманом не здолію. Макс. (1849). 78. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. 2) Обращать вниманіе. Знаємо, що не дбаєш ні про кого, бо не дивишся на лице людей. Єв. Мр. XII. 14. 3) Пріобрѣтать. У їх доля дбає, а сироті треба самому придбать. Шевч. 133. Коли місяць май, кождий собі дбай. Ном. № 448. 4) Ду́мку дба́ти. Держать на умѣ, на мысли, измышлять. Сидить Сава, листи пише, Сова думку дбає, ой вже Сава, та пан Сава гадку замишляє. Чуб. V 965.
Дрові́тня, -ні, ж. = дрівітня. Пішов дрова рубати, на дровітню ліг спати. Н. п. Як тріски літають-скачуть з під сокири на дровітні, розсипають лихі люде наші кості беззащитні. К. Псал. 315.
Заповня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. запо́внити, -ню, -ниш, гл. Наполнять, наполнить, заполнять, заполнить. Вода... заповняла завбільшки з його місце. Дещо. 71.
Карита, -ти, ж. = карета. Вийшов він із карити. О. 1862. II. 59.
Кручок, -чка, м. = крючок. Коло тії криниченьки кручок і відро. Чуб. V. 204. Попробував то так, то сяк закидати оддалеки крупка, щоб вивідать, що в нього на думці. К. ЧР. З вищого, бач, розуму закидає крупка. Ум. кручечок.
Обношуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обноситися, -шуся, -сишся, гл. Обнашиваться, обноситься. Звісно, у дорозі трошки обносивсь. Стор. І. 205. За дорогу припала пилом, обносилась, обтопталась. Г. Барв. 241.
Охота, -ти, ж. Охота, желаніе, удовольствіе. І до діла не я, до роботи не я, — з хлопцями погулять — то ж охота моя. Грин. III. 356. Як попоробиш до поту, то й їстимеш в охоту. Посл. Волч. у. 2) Охота. Взяв його (хорта) з собою да й пішов на охоту. Рудч. 3) Охотничьи собаки. Сів на коня, забрав свою охоту і поїхав. Рудч. Ск. І. 123. 4) Охотою. Добровольно. Охотою пішов у москалі. Ум. охо́тонька.
Пейстрий, -а, -е. Пестрый. Кобила його пейстра — усі добре знають, а він каже ворона. Борз. у.
Салєник, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Зн. 62.
Червець, -вця, м. 1) Мѣсяцъ іюнь. Так земна вісь нахиляється північним кінцем до сонця аж до десятого червця. Дещо. (Въ этомъ знач. удареніе на 1-мъ слогѣ: червець). 2) Кошениль, Coccus cacti. МУЕ. ІІІ. 165. Польская кошениль, Coccus polonicus. 3)вцю. Шелкъ, окрашенный кошенилью. 4) Кровь изъ дѣвственной плевы. Маркев. 141. 5) Раст. Potentilla argentea L. ЗЮЗО. І. 132.
Нас спонсорують: