Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

криворучка
кривосудця
кривоустий
кривошия
кривувати
кривулечка
кривулька
кривуля
кривулястий
кривуляти
крига
кригнати
криж
крижавка
крижак
крижалка
крижаний
крижанка
крижастий
крижати
крижатий
крижацтво
крижацький
крижевий
крижень
криженька
крижик
крижина
крижівниця
крижка
крижмо
крижнистий
крижня
крижняк
крижоватка
крижовий
крижувати
крийма
крик
крикливий
крикливиця
крикнути
крикнява
крикси
крикуль
крилас
крилатий
крилаш
крилашський
крилечко
криллячко
крило
криля
крим
кримець
кримка
кримкуватий
кримський
крин
криниця
криничаний
криниченька
криничка
криничний
криничовина
криничуватий
кринишний
криса
крисак
крисанечка
крисанина
крисаня
крисачок
криси
крислатий
крисловатий
кристаль
крити
критий
критик
критика
критикувати
критися
критичний
критник
криття
криха
крихітка
крихкенький
крихкенько
крихкий
крихкість
крихко
крихта
крицевий
криця
крицяний
кричання
кричати
кричма
криша
кришанець
кришеник
кришеня
кришечка I
кришечка II
кришити
кришка
кришний
кришталевий
кришталик
кришталь
крів
крівавий
крівавити
крівавитися
крівавиця
крівавник
крівавниці
кріваво
Відліпити Cм. відліплювати.
Довіря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. дові́ритися, -рюся, -ришся, гл. Довѣряться, довѣриться. І той, хто хліб мій їв, кому я довірявся, приятель щирий мій підняв п'яту на мене. К. Псал. 100.
Карафковий, -а, -е. Графинный.
Ма́зур, -ра, м. 1) Мазуръ, полякъ изъ Мазуріи. 2) Танецъ мазурка. 3) Зоол. Fringilla montana. Вх. Пч. II. 11.
Посамперед нар. Впереди всѣхъ. Із-за гори, з-за крутої горде військо виступає, посамперед Морозенко сивим конем виграває. Н. п.
Решітка, -ки, ж. 1) Рѣшетка. Желех. 2) Родъ орнамента въ украшеніяхъ деревянныхъ гуцульскихъ издѣлій (гладкой проволокой, втискиваемой въ дерево): ломаныя линіи, различно пересѣкающіяся и образующая ромбоидальныя клѣтки. Шух. І. 281. 3) Подобный предыдущему орнаментъ при раскраскѣ гончарной посуды. Вас. 184. 4) Родъ вышивки. Шух. І. 157, 158, Kolb. I. 48, 49. 5) Снарядъ для coбиранія черники: родъ совка съ плоскимъ дномъ, наружный край котораго оканчивается зубьями гребня; части: дно — гребінь, бока — обруч, ручка — фіст. Шух. І. 167. 6) Собств. Решотка. Родъ полки подъ шерстобитнымь луком, на которой лежитъ разбиваемая шерсть. Седневъ, Черниг. у. Ум. решіточка. Чуб. VII. 415.
Розмочувати, -чую, -єш, сов. в. розмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Іазмачивать, размочить. Скорину розмочити, душу промочити. Чуб. V. 1123.
Розумування, -ня, с. Разсужденіе. О. 1862. І. 68. Не багато тут буде нашого розумування. О. 1862. І. 65.
Сусідка, -ки, ж. 1) Сосѣдка. Посидь, сусідко, ще трохи видко. Ном. № 10887. 2) пт. Alauda cristata. Драг. 6. Ум. сусідонька, сусідочка.
Штрики-брики, мн. Въ загадкѣ: коза. Чуб. 1. 306.
Нас спонсорують: