Дра́ла нар. Бѣгомъ. Так я від його драла, одбіг з півгонів та й став. Оттут то вітри схаменулись, і ну всі драла до нори, до ляса, мов ляхи, шатнулись. дра́ла да́ти. Убѣжать, удрать. Дав од неї драла не оглядаючись. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. дра́ла дмухну́ти, дря́пнути. Удрать. Спалив оселю у Калиновського та й дряпнув драла.
Кошлання, -ня, с. Взъерошиванье (волосъ, шерсти).
Моли́ти, -лю́, -лиш, гл. Молить. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила.
Позсовувати, -вую, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Спершу густо, мов їх (хати) одну до другої хто позсовував, щоб було затишніше й тепліше, а далі рідче.
Риболовка, -ки, ж. = рибалка 2.
Роззичати, -ча́ю, -єш, сов. в. роззи́чити, -чу, -чиш, гл. Раздавать, раздать въ долгъ. Злишні гроші роззичали, сли хто потребував позички.
Розрада, -ди, ж. Несогласіе, раздоръ, разладь. Писарь волосний і новий старшина в розраді з ним.
Роскусити, -ся. Cм. роскушувати, -ся.
Стовба, -би, ж.
1) Въ плугѣ: прочная дощечка, которой соединяются въ плугѣ чепіги съ градільом: она проходитъ сквозь нижній конецъ чепіги и конецъ граділя.
2) Часть рала, подобная предыдущей въ плугѣ, которой прикрѣпляется кописть къ жертк'ѣ.
3) Корень въ деревѣ, идущій въ землю вертикально.
Уліті нар. Лѣтомъ. Вліті і качка прачка, а взімі і Тереся не береться. Хто вліті гайнує, той взімі голодує.