Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коритнячка

Коритнячка, -ки, ж. Черепаха. Вх. Уг. 246.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТНЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТНЯЧКА"
Вельбучитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, чваниться. Черниг.
Грана́точка, -ки, ж. Форточка? Приїзджає в подвіренько, поковтує в гранаточку: «Вийди, вийди, Романочку». АД. І. 300.
Дога́н I, -ну, м. = Догана. К. Псал. 106.
Запоря́д нар. Одинъ за другимъ. Вх. Лем. 416.
Кресиво, -ва, с. = кресало. Шух. І. 129.
Недаром нар. Не напрасно, не безъ причины. Бо вже недаром козацький кінь по табору гуляє, мабуть Івася Коновченка на світі немає. Макс. (1834), 56.
Помочка, -ки, ж. Ум. отъ поміч.
Попідстилати, -ла́ю, -єш, гл. Подостлать (во множествѣ)
Розбір, -бо́ру, м. Разборъ, различіе. Нікому нема розбору, не вважають нікого. Кв. І. 148.
Скоропуха, -хи, ж. Черенокожное животное. Вх. Пч. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИТНЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.