Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каптанчик
каптити
каптій
каптіти
каптур
каптурка
каптурник
каптуровий
каптурок
каптуроносець
каптурчик
капуза
капурис
капусняк
капусняковий
капуснячий
капуста
капустина
капустиця
капустійник
капустниця
капустонька
капустяний
капустянка
капут
капуш
капцан
капцаніти
капці
капцювати
капчури
капшивий
капші
капшук
капшуковий
капшучок
капшушки
капщина
кара
карабель
карабеля
карабин
карабинер
карабинок
карабін
карабунитися
караван
каравати
каразійовий
каразія
караїмка
каракати
караки
каракуватий
каракуля
каракуцьки
каралуш
караман
карання
карапавка
карапаня
карапудитись
карапудливий
карапуз
карапузка
карасик
карасір
карасірниця
карась
карасьча
карася
карасяччя
каратати
каратель
карати
каратись
караул
караулити
карафа
карафковий
карафочка
карахвет
карахонька
караяч
карб
карба
карбас
карбач
карбець
карбик
карбівка
карбівник
карбівничий
карбіж
карбованець
карбований
карбованчик
карбовка
карбувати
карбуляти
карвасарь
карватка
карваш
карда
кардинал
кардований
кардовник
карета
кари
карий
карита
карк
карковий
карлик
карлуватий
карлюжа
карлюка
карлючити
карлючитися
карлючка
Батьківський, -а, -е. = батьків. Приблудився к батьківському двору. Чуб. I. 174. батьківські. Ноги. Говоритъ въ насмѣшку: приїхав батьківськими (кіньми), т. е. тѣми, которыя получилъ отъ отца = ногами. Батько приїхав тройкою коней і бричка. — Хиба батьківськими? сміється дядько. Грин. І. 115.
Груше́вина, -ни, ж. Грушевое дерево. На грушевині гніздище. Чуб. І. 122.
Захмулений, -а, -е. О колосѣ и пр.: пустой, больной. Як великодну п'ятницю ясно, то пшениця не буде захмулена. МУЕ. III. 43. Оріхи захмулені. МУЕ. III. 46.
Ошешелитися, -люся, -лишся, гл. Оборваться и упасть съ высоты. Лохвиц. у.
Півтораста числ. Полтораста. А й у тому суденці півтораста молодців. Чуб. V. 952.
Покористувати, -тую, -єш, гл. = покористуватися. Як вислужив год, хазяїн йому посіяв день проса, щоб він ним покористував. Рудч. Ск. і. 89.
Пороняти, -ня́ю, -єш, гл. Бросить, сбросить (во множествѣ). Кайдани із рук, із ніг у Чорнеє море пороняв. АД. І. 214.
Ростворяти, -ряю, -єш, сов. в. роствори́ти, -рю́, -риш, гл. Открывать, открыть. Небеса ростворили. Чуб. III. 329.
Утихлий, -а, -е. Утихшій, затихшій, объятый покоемъ. Подивиться на двері позачинювані, на втихлий двір, постоїть, та й додому вертається. МВ. ІІ. 139.
Щепій, -пія, м. Оспопрививатель. Щомісяця ходить оцей щепій, до попа та доглядається, яким дітям треба щепити віспу. Харьк. г.
Нас спонсорують: