Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каптанчик
каптити
каптій
каптіти
каптур
каптурка
каптурник
каптуровий
каптурок
каптуроносець
каптурчик
капуза
капурис
капусняк
капусняковий
капуснячий
капуста
капустина
капустиця
капустійник
капустниця
капустонька
капустяний
капустянка
капут
капуш
капцан
капцаніти
капці
капцювати
капчури
капшивий
капші
капшук
капшуковий
капшучок
капшушки
капщина
кара
карабель
карабеля
карабин
карабинер
карабинок
карабін
карабунитися
караван
каравати
каразійовий
каразія
караїмка
каракати
караки
каракуватий
каракуля
каракуцьки
каралуш
караман
карання
карапавка
карапаня
карапудитись
карапудливий
карапуз
карапузка
карасик
карасір
карасірниця
карась
карасьча
карася
карасяччя
каратати
каратель
карати
каратись
караул
караулити
карафа
карафковий
карафочка
карахвет
карахонька
караяч
карб
карба
карбас
карбач
карбець
карбик
карбівка
карбівник
карбівничий
карбіж
карбованець
карбований
карбованчик
карбовка
карбувати
карбуляти
карвасарь
карватка
карваш
карда
кардинал
кардований
кардовник
карета
кари
карий
карита
карк
карковий
карлик
карлуватий
карлюжа
карлюка
карлючити
карлючитися
карлючка
Абши́т, -ту, м. Отставка. Абшит дістав. Фр. Пр. 1.
Блаватас, -су, м. = блават 1. В блаватасах да саєтах будемо ходити. К. Дз. 122. Ой де ж твої, Нечаєнку, сукні блаватаси? АД. II. 79.
Галець, -льця и галечок, -чка, м. Ум. отъ гал.
Звичає́вий, -а, -е. Обычный. Не маємо ні свого українського трибуналу, а ні свого звичаєвого права. К. ХП. 127.
Згина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зігну́ти, -ну́, -неш, гл. Сгибать, согнуть. Негріте залізо не зігнеш. Ном. № 3887.
Попинка, -ки, ж. Епитрахиль. Висповідай мене, попе, під попитою. Маркев. 58.  
Роспатякатися, -каюся, -єшся, гл. Разболтаться. Патя та патя, та й роспатякались, неначе цілий вік їм укупі на сьому місті жити. Кв. II. 41.
Самопотіти, -почу, -тиш, гл. Коптить, испускать копоть. Вона (лямпа) самопотить. Шух. І. 104.
Чардак, -ка, м. = чердак. МУК. І. 40.
Шарпатися, -паюся, -єшся, гл. Рваться. Потять посадити її на стілець, но молода не дається, кричить і плаче, шарпається, не дається посадити. Грин. III. 508. Як почали коні шарпаться, то й збрую подерли. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: