Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каптанчик
каптити
каптій
каптіти
каптур
каптурка
каптурник
каптуровий
каптурок
каптуроносець
каптурчик
капуза
капурис
капусняк
капусняковий
капуснячий
капуста
капустина
капустиця
капустійник
капустниця
капустонька
капустяний
капустянка
капут
капуш
капцан
капцаніти
капці
капцювати
капчури
капшивий
капші
капшук
капшуковий
капшучок
капшушки
капщина
кара
карабель
карабеля
карабин
карабинер
карабинок
карабін
карабунитися
караван
каравати
каразійовий
каразія
караїмка
каракати
караки
каракуватий
каракуля
каракуцьки
каралуш
караман
карання
карапавка
карапаня
карапудитись
карапудливий
карапуз
карапузка
карасик
карасір
карасірниця
карась
карасьча
карася
карасяччя
каратати
каратель
карати
каратись
караул
караулити
карафа
карафковий
карафочка
карахвет
карахонька
караяч
карб
карба
карбас
карбач
карбець
карбик
карбівка
карбівник
карбівничий
карбіж
карбованець
карбований
карбованчик
карбовка
карбувати
карбуляти
карвасарь
карватка
карваш
карда
кардинал
кардований
кардовник
карета
кари
карий
карита
карк
карковий
карлик
карлуватий
карлюжа
карлюка
карлючити
карлючитися
карлючка
Безкоровайчук, -ка, м. = безкоровайний 3. Ном. № 8832.
Випиляти Cм. випилювати.
Клак, -ка, м. 1) = клоччя. Хунта клаків не варт. Ном. Клаки йдуть на підкиння в рядних. Н. Вол. у. Ніякий дружбонька, ніякий, — має квіточку з клаків. О. 1862. IV. 17. 2) Клыкъ (свиной). Вх. Лем. 425.
Кроїти, крою, -їш, гл. = краяти. Про те знає швець та кравець, що він буде кроїти. Ном. № 9577. Як будуть козаче то тіло кроїть. Федьк. III. 152.
Мла́ка, -ки, ж. Топь, трясина. Вилетіло потя з лісу та сім на млаку. Гол. II. 782. Ум. млачка. Он где мій милований там долі млачками. Гол. II. 411.
Нагоро́да, -ди, ж. Награда. Нагорода ваша велика на небі. Єв. Л. VI. 23. Лопата — заплата, а Бог — нагорода. Ном. № 4608.
Поголодити, -джу́, -диш, гл. Оставить голодными (многихъ). Ти моїх жанцов поголодала. Грин. III. 136.
Поковзатися, -заюся, -єшся, гл. Покататься на льду, скользя.
Прослухати, -хаю, -єш, сов. в. прослухати, -хаю, -єш, гл. Слушать, прислушиваться, послушать. Іще слухає — прослухає, чи не судить його де козак альбо мужик. АД. II. 110.
Чистик, -ка, м. Раст. а) = чистець  а).Борз. у. Прилуц. у. б) Sedum acre L. ЗЮЗО. І. 136. в) — жовтий. Chelidonium majus L. ЗЮЗО. І. 116.
Нас спонсорують: