Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коробочка
корова
короваєць
короваїв
коровай
коровайний
коровайниця
коровина
коровиця
короволітник
коров'як
коров'яка
коров'янка
коров'яр
коров'ярка
коров'ярня
коров'ячий
корогва
корогід
корогов
короговка
короговний
короговця
корода
кородитися
кородкий
кородливий
короїда
корок
королева
королевенко
королевич
короленко
королик
королиха
королиця
королів
королівна
королівонька
королівство
королівський
королівщина
король
корольский
корольство
королювання
королювати
короля
коромисел
коромола
коромолувати
корона
коронний
короновка
корононька
короночка
коронування
коронувати
коронуватися
короп
коропа
коропавий
коропавиця
коропавка
коропатва
коропатий
коропатниця
коропка
корост
короста
короставий
короставка
коростій
коростовий
коростуватий
коростявий
коростявіти
коростяний
коротати
коротенький
коротенько
коротесенький
коротеча
коротити
коротитися
короткий
короткість
коротко
короткозоркий
короткомовність
коротконогий
короткорогий
коротуха
коротушка
коротюха
корочок
корпати
корпатися
корписати
корписочка
корпус
корса
корсатка
корсет
кортіти
кортячка
коругов
корх
корцівка
корч
корчага
корчак
корчастий
корчемний
корчик
корчистий
корчити
корчитися
корчів
корчівка
Багро, -ра, с. = багор 2. Угор.
Бліднути, -ну, -неш, гл. Блѣднѣть. Батько наче не добачав, як мати блідла, як Катря плакала. МВ. ІІ. 110. Зола то червоніла, то блідла. Левиц. І. 301.
Борошно, -на, с. 1) Мука. Де борошно, там і порошно. Ном. № 9875. 2) Окисленный свинець въ видѣ порошка. Вас. 183. Ум. борошенце. Чуб. II. 98. Драг. 192. Назмітай у засіці борошенця та спечи мені колобок. Рудч. Ск. II. 2.
Додзьо́бати Cм. Додзьобувати.
Забі́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Запыхаться отъ бѣганія. Забігався, ледве дише. Харьк.
Згу́ста нар. Въ выраж. Зчаста-згуста. Часто. Вх. Зн. 22.
Перепинати, -на́ю, -єш, сов. в. переп'ясти, -пну, -не́ш, гл. 1) Протягивать, протянуть что (напр. веревку, простыню), черезъ что-либо, перегородить что протянутою вещью. Кае павук:... де тілко у горниці не перепну павутиння, зараз мене і зметуть. Мнж. 7. Перепнули рядном хату. 2) Преграждать, преградить. Хотів переп'ясти бусурменцям шлях. К. ЦН. 226. Ой горами, мій милий, горами, переп'ята стежка чарами, — а ні прийти, а ні перейти, ні з тобою говорити. Чуб. V. 193.
Розложити, -жу, -жиш, гл. = роскласти. Розложили середу двора огонь. Кв. І. 1.08.
Сердечний, сердешний, -а, -е. 1) Сердечный, искренній. Одцуралась нас близькая й далекая, вся названая, сердешная родина. ЗОЮР. І. 28. 2) Бѣдняга, достойный сожалѣнія, злосчастный, злополучный. Несповита заплакана сердешна дитина. Шевч. Ти, козаче сердешний, який же ти безпечний. Чуб. V. 129. Поодрубував руки й ноги, — все за той сердешний хліб. Грин. І. 177. 3) сердешне дерево = сердешник. 4)шна трава. Раст. Orobus vermis L. ЗЮЗО. І. 130. Ум. сердешненький. Шевч. 502. Котл. Ен. II. 41.
Струсанина, -ни, ж. = струс.
Нас спонсорують: