Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коробочка
корова
короваєць
короваїв
коровай
коровайний
коровайниця
коровина
коровиця
короволітник
коров'як
коров'яка
коров'янка
коров'яр
коров'ярка
коров'ярня
коров'ячий
корогва
корогід
корогов
короговка
короговний
короговця
корода
кородитися
кородкий
кородливий
короїда
корок
королева
королевенко
королевич
короленко
королик
королиха
королиця
королів
королівна
королівонька
королівство
королівський
королівщина
король
корольский
корольство
королювання
королювати
короля
коромисел
коромола
коромолувати
корона
коронний
короновка
корононька
короночка
коронування
коронувати
коронуватися
короп
коропа
коропавий
коропавиця
коропавка
коропатва
коропатий
коропатниця
коропка
корост
короста
короставий
короставка
коростій
коростовий
коростуватий
коростявий
коростявіти
коростяний
коротати
коротенький
коротенько
коротесенький
коротеча
коротити
коротитися
короткий
короткість
коротко
короткозоркий
короткомовність
коротконогий
короткорогий
коротуха
коротушка
коротюха
корочок
корпати
корпатися
корписати
корписочка
корпус
корса
корсатка
корсет
кортіти
кортячка
коругов
корх
корцівка
корч
корчага
корчак
корчастий
корчемний
корчик
корчистий
корчити
корчитися
корчів
корчівка
Відстати Cм. відставати.
За́здріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Увидѣть, завидѣть; замѣтить. Заздріла роззяву на порозі. О. 1861. III. 96. Заздріла що у дворі багато людей. Конст. у. 2) Заглянуть. Вони судять, як нас видять, не заздрівши в груди. Федьк. II. 80.
Мая́чення, -ня, с. 1) Мельканіе, мерцаніе. 2) Бредъ, галлюцинація.
Підвечерювати, -рюю, -єш, сов. в. підвечеряти, -ряю, -єш, гл. Слегка ужинать, поужинать. Підвечеряли, помолились Богу. Мнж. 130.
Підглядати, -да́ю, -єш сов. в. підглядіти, -джу, -диш,, гл. Подсматривать, подсмотрѣть. От баба вибіра пиріжки та на столі кладе, щоб прохолонули, а лисичка підгляділа та за пиріг. Рудч. Ск. II. 6. Все ходив за ним та підглядав. Драг. 42.
Пластунський, -а, -е. Принадлежащій пластуну. Пластунські курені. О. 1862. II. Кух. 63.
Рублений, -а, -е. Сдѣланный въ срубъ. Рублена хата. Чуб. VII. 377. Двір гарний з рубленою хатою. Котл. Н. П. 356. Ой у полі рублена криниця. Чуб. V. 154. Рублений колодязь.
Тигод, -да, м. = тигитка. Вх. Пч. ІІ. 15.
Чеберхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пырнуть (ножемъ). Лохв. у.
Шмалій, -лія, м. 1) = смалій. 2) Холодный, рѣзкій вѣтеръ.
Нас спонсорують: