Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коробочка
корова
короваєць
короваїв
коровай
коровайний
коровайниця
коровина
коровиця
короволітник
коров'як
коров'яка
коров'янка
коров'яр
коров'ярка
коров'ярня
коров'ячий
корогва
корогід
корогов
короговка
короговний
короговця
корода
кородитися
кородкий
кородливий
короїда
корок
королева
королевенко
королевич
короленко
королик
королиха
королиця
королів
королівна
королівонька
королівство
королівський
королівщина
король
корольский
корольство
королювання
королювати
короля
коромисел
коромола
коромолувати
корона
коронний
короновка
корононька
короночка
коронування
коронувати
коронуватися
короп
коропа
коропавий
коропавиця
коропавка
коропатва
коропатий
коропатниця
коропка
корост
короста
короставий
короставка
коростій
коростовий
коростуватий
коростявий
коростявіти
коростяний
коротати
коротенький
коротенько
коротесенький
коротеча
коротити
коротитися
короткий
короткість
коротко
короткозоркий
короткомовність
коротконогий
короткорогий
коротуха
коротушка
коротюха
корочок
корпати
корпатися
корписати
корписочка
корпус
корса
корсатка
корсет
кортіти
кортячка
коругов
корх
корцівка
корч
корчага
корчак
корчастий
корчемний
корчик
корчистий
корчити
корчитися
корчів
корчівка
Відгром, -му м.? І гроші побрали, і водгрому немає. Ном. № 13213.
Зажо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій. Де-не-де зазеленіє бліде зажовкле стебло. Мир. Пов. II. 85. Бліда та зажовкла, наче зав'яла квітка. Мир. Пов. II. 51.
Здо́бритися, -рюся, -ришся, гл. Умилосердиться, проявить доброту. Підпроси... щоб не дуже бив, а може здобриться, по кожушку тільки буде ляпати. О. 1862. VIII. 18.
Людожерний, -а, -е. Свойственный людоѣду, кровожадный. Людожерне панство завдавало (людям) неронівські інквізіційні муки. К. Кр. 25. Почули свіжу кров сі людожерні птиці. К. Дз. 11. Гучить з гармат стреляння людожерне. К. ЦН. 268.
Метну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ метатися. Броситься, устремиться. Метнулась я та двері всі попричиняла. МВ. (О. 1862. III. 56). До ляса мов ляхи метнулись. Котл. Ен. Бог не попустив великого гріха, так ви метнулись тоді старого чоловіка обіжати. МВ. І. 134.
Підучуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. підучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Подготовляться, подготовиться ученіемъ.
Полк, -ку, м. 1) Полкъ. 2) Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні. Осягли й позаймали козаки всі землі на Вкраїні під полки, а в полках під сотні, а в сотнях під свої хуторі, двори, пастовники чи левади. К. Хм. 127.
Тримбіта, -ти, ж. = трембіта. На полонині грає в тримбіту там вівчарь. Млак. 116.
Удесятерити, -рю, -риш, гл. Удесятерить. Удесятеро, нар. Вдесятеро, въ десять разъ.
Уповзати, -заю, -єш, сов. в. уповзти, -зу, -зеш, гл. Вползать, вползти.
Нас спонсорують: