Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коробочка
корова
короваєць
короваїв
коровай
коровайний
коровайниця
коровина
коровиця
короволітник
коров'як
коров'яка
коров'янка
коров'яр
коров'ярка
коров'ярня
коров'ячий
корогва
корогід
корогов
короговка
короговний
короговця
корода
кородитися
кородкий
кородливий
короїда
корок
королева
королевенко
королевич
короленко
королик
королиха
королиця
королів
королівна
королівонька
королівство
королівський
королівщина
король
корольский
корольство
королювання
королювати
короля
коромисел
коромола
коромолувати
корона
коронний
короновка
корононька
короночка
коронування
коронувати
коронуватися
короп
коропа
коропавий
коропавиця
коропавка
коропатва
коропатий
коропатниця
коропка
корост
короста
короставий
короставка
коростій
коростовий
коростуватий
коростявий
коростявіти
коростяний
коротати
коротенький
коротенько
коротесенький
коротеча
коротити
коротитися
короткий
короткість
коротко
короткозоркий
короткомовність
коротконогий
короткорогий
коротуха
коротушка
коротюха
корочок
корпати
корпатися
корписати
корписочка
корпус
корса
корсатка
корсет
кортіти
кортячка
коругов
корх
корцівка
корч
корчага
корчак
корчастий
корчемний
корчик
корчистий
корчити
корчитися
корчів
корчівка
Відвильнути, -ну, -неш, гл. Отлучиться на короткое время. Тільки одвильне куди мати, — то вже дитина й долі, упала з полу. Пирят. у.
Гарнісінький, -а, -е. Очень хорошій, очень красивый. Левиц. І. 314.
Дря́сен, -ну, м. Раст. Polygonum hydropiper. Вх. I. 12.
Забу́ртати, -таю, -єш, гл. Зарыть. Вх. Уч. 238.
Здича́віти, -вію, -єш, гл. = здичіти. Кота як завезти в ліс, то він зовсім здичавіє і не приступайсь до його. Волын. г. Здичавів хлопець. Св. Л. 158.
Підточування, -ня, с. Дѣйствіе отъ глагола підточувати.
Помінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Помѣняться. Ось тобі новенький карбованець, поміняймось на старого. МВ. І. 56.
Проплакати, -чу, -чеш, гл. 1) Проплакать. 2) Выплакать. Висохну од жалю і проплачу очі, тебе не забуду а ні вдень, ні вночі. Чуб. V. 264.
Стуга 2 нар. Потуже. Да в'яжи, вража татарюго, да назад руки стуга. Грин. III. 590. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга. Мет. Ум. стугенька.
Хрупостня, -ні, ж. Хрустѣніе, трещаніе. Чує вона вже вдень незвичайну хрупостню по снігу на дворі і гомін. Г. Барв. 168.
Нас спонсорують: