Борщівний, -а, -е. 1) = борщевий.
2) Любитель борща. Який бо ти борщівний.
Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Довго мабуть гнувся — не давав?
Жовтожа́р, -ру, м. Оранжевый цвѣтъ.
Кебетний, -а, -е. = кебетливий. Кебетний чоловік.
Пакілля, -ля, с. соб. Колья. Німота поморилась після дороги, поприпиняла до пакілля коней і лягла спать.
Підгодити Cм. підгожати.
Поміть, меті, ж. Кучка сжатаго, но еще не связаннаго въ снопы хлѣба. Збіжє на пометі. Cм. помет.
Поплямкати, -каю, -єш, гл. Почавкать (губами).
Ураз I нар.
1) Вдругъ, сразу. Як загув, так на цім світі ураз і став.
2) Вмѣстѣ, за одно, на ряду. Ой встав, зажурився, що з малою оженився. «Не журися, дурний гою: виросту враз з тобою». Вітаймо дитятко, ураз його матку.
Усолодити, -джу, -диш, гл. Усладить. І всолодить його потомкам жизні муку.