Бескед, -ду, м. бескеда, -ди, ж. Крутизна, обрывъ, непроходимый оврагъ. Бережно провів проміж рівчаків і бескедів. З високої скелі в глибокий бескед.
Відсипний, -а, -е. Отсыпной.
Ґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. = Ґедзатися.
Же́рдка чаще же́ртка, -ки,, ж. 1) Вѣшалка для платья въ сельскихъ хатахъ: жердь, за оба конца веревками подвѣшенная къ потолку вдоль задней стѣны надъ полом (нарами для спанья). Жердка бываетъ и въ коморі. Я музикантів для простору на піл під жертку помістив. Стала доставати собі в коморі з жертки що мали кращого про велике свято. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 3) Въ ралѣ: жердь, къ переднему концу которой прикрѣплено ярмо, а къ заднему (съ разсохой) — колода съ зубьями. Ум. же́рдочка.
Забаляндра́сити, -шу, -сиш, гл. Начать болтать. Як защебече, як забаляндрасить, так усім весело.
Зеленце́м нар. Въ незрѣломъ видѣ. Ей, обскубуть горох наш зеленцем? Арт.( . Саме погане діло, як ото зеленцем що небудь з огородини їсти — зараз почне тебе в отрунку різати.
Лазенька, -ки, ж. Ум. отъ лазня.
Позивати, -ва́ю, -єш, гл. Привлекать къ судебной отвѣтственности, предъявлять искъ къ кому, судиться съ кѣмъ. Позиваєте мене і в рокове свято на... суд. Ой пішов міщанин міщаночку позивати, присудили старі люде добре попрохати.
Стовквище, -ща, с. Мѣсто, сильно сбитое, истоптанное скотиной.
Чмалений, -а, -е. = чмелений. Хмара хмару швидко гоне, грім по небу торохтить, вітер плаче, вітер стогне, дощ по вікнах порощить. Під чмалену сю незгоду мов побиті люде сплять.