Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куревійниця
курево
курега
курець
куржан
курзу-верзу
курзю-верзю
кури
куриний
курити
куритися
куриця
куричка
куришка
курище
курій I
курій II
курінний
куріння
курінь
куріпка
куріп'я
куріти
курка
куркати
куркодим
куркоїд
куркувати
куркуль
курлапий
курлапиця
курлу!
курлюкати
курман
курманина
курмаччя
курмей
курний
курник
курникати
курній
курно
курнути
курняв!
курнявка
куроїд
курок
курокрад
куролап
куронька
куронько
куропатва
куропіння
куроспів
курохват
курочка
курта
куртатий
куртий
куртка
курча
курчати
курчин
куря
курява
курявиця
куряк
куряний
куряниця
курятина
курятник
куряч
курячий
курячка
кус
кусак
кусака
кусати
кусатися
кусень
кусі!
кусіка
кусінь
куска
кусливий
кусман
кусник
куснути
кусок
кустрець
кустриця
кусчик
кусючий
куся
кут
кутання
кутас
кутасик
кутати
кутатися
кутатство
кутач
кутен
кутерногий
кутесик
кутець
кути
кутий
кутик
кутиця
кутниця
кутній
кутняк
кутнянка
куток
куточок
кутуляти
кутя
куфа
кухаренко
Вибійчаний, -а, -е. Изъ набивной ткани. Сорочка на йому чорна, штани вибійчані. Мир. ХРВ. 11.
Закозакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать вести жизнь козака.
Кабанячий, -а, -е. Кабаній. Бийте його, кабанячу тушу. К. ЧР. 341.
Ли́шки I, -ків, мн. Раст. Trifolium repens. ЗЮЗО. І. 170.
Надклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. надкла́сти, -кладу, -де́ш, гл. Откладывать, отложить часть.
Небачний, -а, -е. = необачний.
Перегачувати, -чую, -єш, сов. в. перегати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать запруду. 2) Запруживать, запрудить наново.
Попаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Побыть пономаремъ.
Сизоперець, -рця, м. Съ сизыми перьями. Орли сизоперці налітали. Н. п.
Сірчаний, -а, -е. Сѣрный. К. ПС. 109.
Нас спонсорують: