Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куревійниця
курево
курега
курець
куржан
курзу-верзу
курзю-верзю
кури
куриний
курити
куритися
куриця
куричка
куришка
курище
курій I
курій II
курінний
куріння
курінь
куріпка
куріп'я
куріти
курка
куркати
куркодим
куркоїд
куркувати
куркуль
курлапий
курлапиця
курлу!
курлюкати
курман
курманина
курмаччя
курмей
курний
курник
курникати
курній
курно
курнути
курняв!
курнявка
куроїд
курок
курокрад
куролап
куронька
куронько
куропатва
куропіння
куроспів
курохват
курочка
курта
куртатий
куртий
куртка
курча
курчати
курчин
куря
курява
курявиця
куряк
куряний
куряниця
курятина
курятник
куряч
курячий
курячка
кус
кусак
кусака
кусати
кусатися
кусень
кусі!
кусіка
кусінь
куска
кусливий
кусман
кусник
куснути
кусок
кустрець
кустриця
кусчик
кусючий
куся
кут
кутання
кутас
кутасик
кутати
кутатися
кутатство
кутач
кутен
кутерногий
кутесик
кутець
кути
кутий
кутик
кутиця
кутниця
кутній
кутняк
кутнянка
куток
куточок
кутуляти
кутя
куфа
кухаренко
Відпочин, -ну, м. Отдыхъ. Карим очам спання нема, ніжкам — одпочину. Чуб. V. 577.
Зализа́ти Cм. зализувати.
Запоро́жчик, -ка, м. Запорожскій козакъ. Чи заступляться ж то за хрещений люд наші запорожчики? Стор. МПр. 50.
Захрупаты, -паю, -ешъ, гл. 1) = захрумкаты. 2) = захрущаты.
Кебетливий, -а, -е. Способный, даровитый, талантливый. Дуже кебетлива дитина. Харьк. г.
Наволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) = наволокти. 2) Надѣть (о наволочкѣ). Тра нову наволочити пішевку. НВолынск. у. 3) Пройти извѣстное количество пахоти бороною.
Поманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Понѣжиться.
Рокиточка, -ки, ж. Ум. отъ рокита.
Саморобний, -а, -е. Самодѣльный, домашняго приготовленія. Це сукно саморобне. Рк. Левиц.
Убухати Cм. убухувати.
Нас спонсорують: