Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куревійниця
курево
курега
курець
куржан
курзу-верзу
курзю-верзю
кури
куриний
курити
куритися
куриця
куричка
куришка
курище
курій I
курій II
курінний
куріння
курінь
куріпка
куріп'я
куріти
курка
куркати
куркодим
куркоїд
куркувати
куркуль
курлапий
курлапиця
курлу!
курлюкати
курман
курманина
курмаччя
курмей
курний
курник
курникати
курній
курно
курнути
курняв!
курнявка
куроїд
курок
курокрад
куролап
куронька
куронько
куропатва
куропіння
куроспів
курохват
курочка
курта
куртатий
куртий
куртка
курча
курчати
курчин
куря
курява
курявиця
куряк
куряний
куряниця
курятина
курятник
куряч
курячий
курячка
кус
кусак
кусака
кусати
кусатися
кусень
кусі!
кусіка
кусінь
куска
кусливий
кусман
кусник
куснути
кусок
кустрець
кустриця
кусчик
кусючий
куся
кут
кутання
кутас
кутасик
кутати
кутатися
кутатство
кутач
кутен
кутерногий
кутесик
кутець
кути
кутий
кутик
кутиця
кутниця
кутній
кутняк
кутнянка
куток
куточок
кутуляти
кутя
куфа
кухаренко
Бібр, бобра, м. Бобръ. Желех.
Воріг, -рога, м. = ворог. Поглянь, Маруся на поріг, то йде дружбонько, воріг твій. Н. п.
Змішати, -ся. Cм. змішувати, -ся.
Переплішити, -шу́, -ши́ш, гл. Заклинить наново.
Повожатий, -того, м. = поводарь. Ішов кобзарь до Київа та сів спочивати: торбинками обвішаний. його повожатий. Шевч. 89.
Похопний, -а́, -е́ = похіпливий 1. Моторна та похопна дівчина. Г. Барв. 180.
Прив'язувати, -зую, -єш, сов. в. прив'язати, -жу, -жеш, гл. Привязывать, привязать. Прив'язала коня до берестонька. Мет. 19.
Прикарючити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
Роботизна, -ни, ж. Барщина. Два дні роботизни. Гн. II. 228. Ой дуки, позабірали ви наші степи й луки!... А тепер на них чужими руками роботизну справляють. Мир. ХРВ. 86.
Тижнівка, -ки, ж. Поминовеніе умершаго на седьмой день послѣ смерти. Вх. Лем. 473.
Нас спонсорують: