Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коритце

Коритце, -ця, с. 1) Ум. отъ кори́то. 2) = коритко. Шух. І. 104. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТЦЕ"
Блуква, -ви, ж. Мѣсто для пастьбы, выгонъ. Мнж. 176.
Голодрабка, -ки, ж. = голодранка.
Дотиня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Дослоняться, дошататься.
Замере́жити, -жу, -жиш, гл. Покрыть узорами, рѣзьбой.
Крів, кро́ви, ж. = Кров. Левч.
Лабуз, -зу, м. 1) Стебли сорной травы. Желех. 2) Листки, покрывающіе початки кукурузы. Желех.
Невчас нар. Не во-время.
Недосвідомий, -а, -е. Неузнанный по опыту, неузнанный въ точности. Усе недодумане і недосвідоме з неї (Шевченкової пісні) посчезло; зосталось тілько саме сяєво. К. ХП. 130.
Обцілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Хоч оплачу, обцілую мою єдину дитину. Левиц. І. 61.
Розіспатися, -плю́ся, -пи́шся, гл. Разоспаться. Вечеряйте ж, дітки, я розіспався. Ном. № 14113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИТЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.