Вербування, -ня, с. Вербованіе.
Гарнючка, -ки, ж. Красавица.
Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Городив він раз із батьком хлів. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху.
Єдна́ння, -ня, с. 1) Соединеніе, соглашеніе. 2) Договариваніе.
Же́ртва, -ви, ж. Жертва. Звелів з бичні волів пригнати, цапів з вівцями готувати — Плутону в жертву принести.
Змерзлюх, -ха, м. Мерзлякъ, зябкій человѣкъ.
Неписьменний, -а, -е. Неграмотный.
Сухоліття, -тя, с. Сухое, бездождное лито.
Хомля, -лі, ж. = хомівка.
Черепиця, -ці, ж. У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставить подлежащую обжиганію посуду.
