Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копки

Копки гл. Ѣхать верхомъ. дав же він йому копки! Оттрепалъ его, побилъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПКИ"
Докача́ти Cм. докачувати.
Жи́ляник, -ка, м. Прѣсный коржъ изъ ржаной муки на водѣ, который пекутъ въ первый понедѣльникъ великаго поста. Харьк. и Кіев. г.
Замозо́лити, -лю, -лиш, гл. Заработать тяжелымъ трудомъ. Своє замозолене носить людям. Г. Барв. 484.
Ле́пський, -а, -е. Хорошій, красивый. Жив я собі недалеко од сього лепського города. Греб. 400.
Мана́ття́, -тя, с. соб. Лохмотье, тряпки.
Набо́ристий, а, е. Наборный. Над ліжком висіло набористе сідло. Стор.
Поплямкати, -каю, -єш, гл. Почавкать (губами).
Приорювати, -рюю, -єш, сов. в. приорати, -рю́, -ре́ш, гл. При паханьѣ захватывать, захватить часть сосѣдней земли.
Самура, -ри, ж. Свинья. Вх. Лем. 464.
Фацерність, -ности, ж. Вороватость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.