Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копки

Копки гл. Ѣхать верхомъ. дав же він йому копки! Оттрепалъ его, побилъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПКИ"
Дзвіни́чний, -а, -е. Относящійся къ колокольнѣ. Дзвіничний хрест. Васильк. у.
Дома́зати Cм. домазувати.
Кітва, -ви, ж. Якорь. Ум. кітвиця.
Му́цик, -ка, м. 1) = муц 2. У няньки був біленький цуцик... Не дуже простий — родом муцик. Котл. Ен. IV. 43. 2) мн. муцики. Волоса, зачесанные и завитые на вискахъ. Вх. Лем. 436.
Нікчемність, -ности, ж. Ничтожность, ничтожество. К. Грам. 46.
Позубити, -блю, -биш, гл. 1) Зазубрить; сдѣлать зазубрины. Позубили мені сокиру. Ой десь мене Господь Бог не простив, що я у неділю серпи позубив. АД. І. 81. 2) Сдѣлать зубцы. Позубила комір і чохлу.
Рамат, -ту, м. Тряпка, стиралка. Шух. І. 96.
Узяток, -тку, м. 1) Пожива, добыча. Де попам, або музикам не було взятку. Мкр. Н. 33. 2) Сборъ меда и воску у пчелъ. Вже гречки цвітуть — буде добрий взяток. Подол. г.  
Хворість, -рости, ж. Болѣзнь. Кому користь, а нам хворість. Ном. № 2347.
Черцьовий, -а, -е. 1) Іюньскій. 2) Кошенильный. 3) = червчатий. Черцьовий поясочок. Чуб. V. 544.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.