Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копки

Копки гл. Ѣхать верхомъ. дав же він йому копки! Оттрепалъ его, побилъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПКИ"
Віддухати, -хаю, -єш, гл. = віддухопелити. А що, добре тебе оддухали? Пирят. у.
Густи́рька, -ки, ж. Родъ рыбы. Александровск. у. (Стрижевск).
Задава́тися, -даюся, -є́шся, сов. в. зада́тися, -да́мся, -даси́ся, гл. Вознамѣриваться, вознамѣриться, рѣшить сдѣлать. Вона ще літом, як сонечко сипало теплим промінням, задалась, виходячи з церкви, понести колись попові рунце на розжиток. Г. Барв. 155 — 156.
Ломе́ць, -мця́, м. 1) Ломота. Колись і в мене був ломець за молодих літ, то на це лихо ми ймем віри. Васильк. у. 2) Ломка. Прийде ломець і на цей ліс, порубають. Н. Вол. у.
Покощування, -ня, с. Наведеніе лакомъ, лакированіе.
Пороспаскуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Испортиться нравственно (о многихъ). Сидухи тії по тіх ярмарках пороспаскуджуються. О. 1862. VI. 98.
Протепом нар. Опрометью. Харьк. у. Мирг. у.
Прохажка, -ки, ж. = прохідка. Вх. Зн. 57.
Родючий, -а, -е. Плодоносный, плодородный, плодовый. Мак.... родючий був. ХС. І. 75. Родюча земля. Родюче дерево. Мил. 172.
Упокійний, -а, -е. Спокойный. Упокійної, святої землі не побачить. К. Псал. 221.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.