Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кружина
кружівка
кружілка
кружка
кружкома
кружляти
кружок
крук
крулевство
крулевщизна
крулівна
круль
крулювіти
крумкати
крумкач
крумчати
крупи
крупина
крупкий
крупний
крупник
крупнистий
крупняк
круподерник
круподерня
круп'янка
круп'яр
крутай
крутанина
крутарь
крутель
крутень
крутенький
крутенько
крутий
крутило
крутити
крутитися
крутиус
крутихвіст
крутіж
крутій
крутілка
крутіль
крутливець
крутливиця
крутнути
крутня
круто
крутоберегий
крутобережжя
крутобережисто
крутобережний
крутобережно
крутобокий
крутовежа
крутовина
крутоголов
крутоголовчики
крутогорий
крутопіп
круторогий
крутоярий
круть
крутько
круховий
круць
круча
кручак
кручанка
кручати
кручений
крученик
кручечок
кручий
кручінка
кручія
кручкодер
кручок
круш
крушина
крушити
крушитися
крушний
крьо-не!
крюк
крюкання
крюкати
крючок
крявчати
кряж
кряжити
кряжувати
кряк
кряка
крякати
крянути
крятатися
кряч
кряча
крячастий
крячина
крячистий
крячитися
крячка
крячок
ксі!
ксьондз
ку!
ку I
куб
кубай
кубан
кубанка
кубара
кубаток
кубаття
кубах
кубашок
кубеба
Ді́тки, -то́к, с. Ум. отъ ді́ти.
Злести́ти, -щу, -стиш, гл.кого́. Подольститься къ кому, обойти кого лестью. Ти хочеш мене злестити, а потому одурити. О. 1862. IV. 18.
Знемога, -ги, ж. Изнеможеніе, слабость. Мир. ХРВ. 56. Знов у знемозі впала Тетяна на траву. Г. Барв. 540. Cм. знемага.
Кітлик, -ка, м. Горшокъ, въ которомъ варится кулешъ. Cм. кулешінник. Шух. І. 96.
Корчитися, -чуся, -чишся, гл. Корчиться. Берест од огню корчиться. Чуб. І. 85. Барило вихопив із-за пояса пистоль, навів на ляха, що од мук корчився на палі. Стор. МПр. 131.
Мрі́ти, мрі́ю, -єш, гл. Чуть виднѣться (вдали), неясно виднѣться. А під лісом, край дороги либонь курінь мріє. Шевч. 82. За могилою могила, а там тільки мріє. Шевч. 8. Мріє, мріє ясен місяць у неділю рано. Н. п. Діти мріли в сутінку. Левиц. І.
Напо́рювати, -рюю, -єш, сов. в. напоро́та, -рю́, -реш, гл. 1) Предъ очищеніемь срубленнаго дерева отъ коры: прорѣзывать, прорѣзать вдоль всего дерева остріемъ топора кору. Шух. І. 177. 2) Нарывать, нарвать въ большомъ количествѣ.
Перелітувати II, -тую, -єш, гл. Провести лѣто. Як мені Господь с'єтий допоміг зиму перезимувати, так мені, Господа с'єтий, допоможи літо перелітувати. Шух. I. 190.
П'ядь, -ди и -ді, ж. Пядь, мѣра около четверти аршина. На три п'яді завдовшки. Грин. III. 326. Піл — на п'ядь дошка од дошки. Мир. ХРВ. 24. Прибуло дня на курячу п'ядь. Чуб. І. 245.
Топтуватий, -а, -е. Плотно набитый, натоптанный. Великий дуб, та дупловатий, а малий, та топтуватий.
Нас спонсорують: