Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кружина
кружівка
кружілка
кружка
кружкома
кружляти
кружок
крук
крулевство
крулевщизна
крулівна
круль
крулювіти
крумкати
крумкач
крумчати
крупи
крупина
крупкий
крупний
крупник
крупнистий
крупняк
круподерник
круподерня
круп'янка
круп'яр
крутай
крутанина
крутарь
крутель
крутень
крутенький
крутенько
крутий
крутило
крутити
крутитися
крутиус
крутихвіст
крутіж
крутій
крутілка
крутіль
крутливець
крутливиця
крутнути
крутня
круто
крутоберегий
крутобережжя
крутобережисто
крутобережний
крутобережно
крутобокий
крутовежа
крутовина
крутоголов
крутоголовчики
крутогорий
крутопіп
круторогий
крутоярий
круть
крутько
круховий
круць
круча
кручак
кручанка
кручати
кручений
крученик
кручечок
кручий
кручінка
кручія
кручкодер
кручок
круш
крушина
крушити
крушитися
крушний
крьо-не!
крюк
крюкання
крюкати
крючок
крявчати
кряж
кряжити
кряжувати
кряк
кряка
крякати
крянути
крятатися
кряч
кряча
крячастий
крячина
крячистий
крячитися
крячка
крячок
ксі!
ксьондз
ку!
ку I
куб
кубай
кубан
кубанка
кубара
кубаток
кубаття
кубах
кубашок
кубеба
Голубінка, -ки, ж. Родъ грибовъ. МУЕ. І. 107. Agarictis russtila. Желех. голубіння, -ня, с. 1) = голублення. Желех. 2) Лелѣяніе (надеждъ, мыслей). Голубіння веселих надій. Мир. ХРВ. 353.
Заста́ва, -ви, ж. 1) Залогъ. Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного. Чуб. V. 29. А тут ще нема чого шинкарці і в заставу оддать. Рудч. Ск. II. 21. Положившії нову свиту і кожух в заставі. Мкр. Н. 3. 2) Застава, пограничная стража. А у Тендрові острові Семен Скалозуб з військом у заставі стояв. АД. І. 217. Застави хоть стояли, та не густо, сторожа не пильнувала так, як от тепер по Збручеві, чи що. МВ. Ще недавно по тій річці застави стояли, по заставах орандарі мито з людей брали. К. Досв. 122. 3) Хоругвь. Зійди, Господи, з неба, бо нам тя ту треба — заставу вишивати. Гол. IV. 423. 4) за́става. Ловушка для лѣсного звѣря. Шух. І. 235. Ум. заста́вонька. Не веліла мати заставоньки брати. Чуб. V. 89.
М'ясоже́рний, -а, -е. Плотоядный. Желех.
Настренчити Cм. настренчувати.
Перегортувати, -тую, -єш, гл. = перегортати. Дід перегортує гроші. Рудч. Ск.
Покощувати, -щую, -єш, гл. 1) Лакировать; алифить; глазировать. Що маляр малював ще й покощував, вовницею — кучерями повимощував. Н. п. Стоять мостоньки калиновії, калиновії, покощенії. Гол. II. 27. Та покощувано і полощувано шишечку. Мил. 155.
Попровірчувати, -чую, -єш, гл. Просверлить (во множествѣ). Попровірчував дірочки в дошці. Харьк.
Тройця, -ці, ж. = трійця 1.
Хавела, -ли, ж. Дырка во 2-мъ дышлѣ воловьей запряжки (війце), въ которую вставляютъ колокъ для удержанія ярма (притика). Черк. у.
Хрестовиння, -ня, с. Накрестъ положенныя и скрѣпленныя двѣ доски, два бревна и пр. Херс.
Нас спонсорують: