Битець, -тця, м. Каменоломщикъ.
Ворожбитенко, -ка, м. Сынъ колдуна.
Значити I, -чу, -чиш, гл. Значить, означать. Що значить, що ти лучче за мене вдариш?
Кметити, кмечу, -ти́ш, гл. Смекать, понимать; замѣчать, примѣчать. Уже дитина кметить.
Накпи́ти, -кплю, -пи́ш, гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила.
Направля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. напра́вити, -влю, -виш, гл. 1) Направлять, направить, наводить, навести. Направляли їх темними лісами. Став лучок направлять. 2) Наущать, наустить, подстрекать, подстрекнуть. 3) Починять, починить, поправлять, поправить. Допче дружечка, допче, черевички видопче, дружба ся поставить, — черевички направить. Буду тебе паче всіх невольників доглядати, старії і новії кайдани направляти, ланцюгами за поперек втроє буду тебе брати. 4) Исправлять, исправить. Жид мовить: хрест не зопсуєть, ні направить. 5) направля́ти пряжу. Навертывать нитки на навой въ ткацкомъ станкѣ.
Пооблагоджувати, -джую, -єш, гл. Устроить, исправить (зданіе и пр. — во множествѣ).
Решетилка, -ки, ж. Шапка изъ решетиловскаго каракуля. Шапка решетилна.
Тандита, -ти, ж.
1) Толкучка, мѣсто продажи старыхъ вещей. Я купив камизельку на тандиті.
2) Старье, хламъ. Цюю тандиту вже пора б пороздаровувати вбогим.
Часок, -ску, м. Ум. отъ час.