Горноста́й, -та́я, м. 1) Горностай. Гаєм — маєм, лебедем — Дунаєм, а степами — бистрим горностаєм. 2) Родъ птицы? Летів горностай через сад, роспустив пір'ячко на ввесь сад. Та же пѣсня. Вѣрнѣе, однако, что здѣсь просто забыто значеніе слова горностай, и въ пѣснѣ оно подставлено вмѣсто какого-либо иного, но схожаго, слова, названія птицы.
Зберегти́́ Cм. зберігати.
Мо́лоч горо́довий, м. Раст. Leontodon taraxacum.
Оденки и оденьки, -ків, м. мн. 1) Дневное собраніе замужнихъ женщинъ зимою для рукодѣльныхъ работъ. 2) Остатки на днѣ, подонки.
Померклий, -а, -е. Померкшій, угасшій. Померклим поглядом вона обвела кругом хату. Вірний огирь ледві дише, зна, що згинути пора, і померклими очима на вояку позира. Померк(ну)ти, кну, неш, гл. Померкнуть. Золото так і померкне. Білки під лоб — і світ померк.
Тайстра, -ри, ж. Сумка, котомка. Ум. тайстерка, тайстронька, тайстрочка.
Татухна, -ни, м. ласк. отъ тато. Живи ж, мой татухна, без мене.
Тирхатий, -а, -е. 1) О деревѣ: раскидистый.
2) Растормошенный, небрежный, неряшливый.
Хмелити, -лю, -лиш, гл. Заправлять хмелемъ. Загадав Іван ся женити, з м'який пиво варити, кропивою хмелити, а глиною дріжджити.
Чопень, -пня, м. Въ загадкѣ: горящій фитиль плошки. Чорна коробочка, золотий чопень (каганець).