Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кадильний
кадильниця
кадина
кадити
кадитися
кадіб
кадіння
кадка
кадний
кадовбина
кадриль
кадуб
кадук
кажан
кажанек
кажнесенький
кажний
кажніненький
кажнісінький
каз
казальниця
казан
казанина
казання
казанок
казань
казарма
казатель
казати
казатися
казенний
казень
казити
казитися
казінка
казіння
казка
казковий
казна
казочка
казус
казусний
казюка
кайдани
кайданиці
кайданки
кайданник
кайдання
кайданочки
кайла
кайлак
кайленя
кайма
кайман
кайора
кайстра
кайстровий
кака
какабат
какарікати
какаріку!
какарішник
какати
каки
кал
калабайка
калабалик
калабаня
калабатина
калабач
калабуха
калаверці
калавур
калавурити
калавурний
калакалуша
каламайка
каламайковий
каламайчатий
каламанка
каламарок
каламарчик
каламарь
каламітний
каламут
каламута
каламутити
каламутитися
каламутний
каландєк
каланиця
каланник
калантарити
калантир
калап
калатайло
калатало
калатати
калач
калачик
калачити
калашник
калашниця
калган
калганівка
калганка
калгановий
калдани
калека
календарь
каленик
калениця
калило
калина
калинина
калинівка
калинка
калинник
калиновий
калинонька
Гарбарня, -ні, ж. Кожевенный заводъ. Правоб.
Го́рдощ, -щі, ж. чаще во мн. ч. го́рдощі. Гордость, надменность. Дметься гордощами лютий. К. Псал. 20.
Ліниві́ти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться лѣнивымъ. Желех.
Підтекти Cм. підтікати.
Пісі гл. Дѣтск. Мочиться. О. 1861. VIII. 8.
Пробійчик, -ка, м. Шило, которымъ пробиваютъ дыры въ грохотѣ. Рк. Левиц.
Проднювати, -днюю, -єш, гл. Провести день.
Скализуб, -ба, м. Зубоскалъ.
Цапура, -ри, ж. Коза. Вх. Уг. 273. Ум. цапурка.  
Ціпчати, -пчу, -чиш, гл. = ціпкати. Ціпчало куря. Вх. Лем. 480.
Нас спонсорують: