Вицюркати, -каю, -єш, гл. Вытечь, вылиться.
Дубни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дубкати. Кінь дубнить ногами.
Запоросі́ти, -сі́ю, -єш, гл. О свиньѣ: забеременѣть. Тричи инча свиня на рік запоросіє.
Кайма, -ми, ж.? Ой увійди, батеньку, увійди, з кайми віночок іздійму.
Карати, -ра́ю, -єш, гл. Наказывать, карать. Було тобі знати, як Байду карати: було Байді голову істяти. Доля карає і вельможного, і неможного. Мене, браття, милосердний Господь б'є й карає: хлібом і сіллю, скотиною і дитиною. Кого Бог кара на світі, то й вони карають. сло́вом карати. Корить, бранить. Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає. на го́рлі кара́ти. Предавать смертной казни.
Понаскакувати, -куємо, -єте, гл. Наскочить (о многихъ).
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був.
Провірити Cм. провіряти.
Розскакатися, -каюся, -єшся, гл. Распрыгаться, растанцоваться.
Спускатися, -каюся, -єшся, сов. в. спуститися, спущуся, -стишся, гл.
1) Спускаться, спуститься, опускаться, опуститься, понизиться. Скілько не літати, треба вниз спуститись. Отам за лісом дощик спустився.
2) Кататься на салазкахъ съ горки. Спускаються дівчата; спускалися із гори.
3) — на кого. Полагаться, положиться, довѣриться кому. Не спускайся, Грицю, на дурницю. У сьому дражливому ділі спустилась на мене.
4) Спускаться, случаться, случиться (о животныхъ). Барани спускаються з вівцями.