Братища, -тищ, м. мн. соб. Грубо-ласкательно: братья, братцы. Що ж, братища, — кажуть инші, — рушаймо панським добром ділитись.
Досі́ювання, -ня, с. и пр. = досівання и пр.
За́кид, -ду, м. Упрекъ, укоръ; указаніе недостатка. Сердиті закиди про те, як тепер сталося.
Зда́вну, зда́вня, нар. = зда́вна. Вона мене здавну знає. Мири вічностю ся здавна називають.
Ма́чуха, -хи, ж. Мачеха. Горілка не дівка, а мачуха не мати. Добре тому жити, в кого рідная мати, в мене молодої мачуха лихая.
Паскудити, -джу, -диш, гл.
1) Гадить, сквернить. Я рук паскудить не хочу.
2) Гадить, пачкать, испражняться. Погана птиця, що своє гніздо паскудить.
3) Плохо дѣлать, портить. Роби добре, не паскудь.
Подзеленчати, -чу́, -чи́ш, гл. = подзеленькати.
Стебелечко, -ка, с. Ум. отъ стебло.
Швабський, -а, -е. Нѣмецкій. Колисочка швабська. Швабське полотно. Скидай, Морозенку, все швабську сорочку.
Широкий, -а, -е. 1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти.
2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Широкеє поле. Широкая нива.
3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник! А приїхав справник — і душа в п'яти забрязчала. Люботин. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку, де гай зелененький, де лист широченький.
