Да́вність, -ности, ж. 1) Давность. Давність земська. 2) = Давнина. Не задавить тому серця, чий рід з давности ведеться.
Кволіти, -лію, -єш, гл. Хворать, хирѣть, болѣть. Буде спати — не плакати, буде рости — не боліти, на серденько не кволіти.
Клунька, -ки, ж. Ум. отъ клуня.
Ковальний, -а, -е. Для ковки употребляющійся (о молоткѣ).
Ланка, -ки, ж.
1) Звено.
2) Низка монистъ.
3) Каждая изъ ямокъ въ землѣ, по которымъ катаютъ мячъ въ дѣтской игрѣ того-же имени.
Позасмолювати, -люю, -єш, гл. Засмолить (во множествѣ). Мабуть дороге дуже вино, що пляшки позасмолювані.
Покаменіти, покам'яніти, -ніємо, -єте, гл. Окаменѣть (о многихъ). Він за двері та Онилку й веде за руку. Ми й покаменіли. Вони обидві й покам'яніли.
Улатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Влатати треба старий кожух.
Урізати, -жу, -жеш, гл.
1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. З лихого торгу хоч поли врізавши. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Урізав вовкові хвіст.
2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску.
Чайка, -ки, ж. 1) Птица: пигалица, чибисъ, Vanellus cristatus.Вибірається, як чайка за море. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. 2) Родъ запорожской лодки. Тільки три чайки, слава Богу, отамана курінного, сироти Степана молодого сине море не втопило. Ум. чаєчка. Замигтіло щось оддалік, ніби чорна чаєчка.
