Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коритися

Коритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Подчиняться, покоряться. Того не роби, рибочко, а корись твоєму батькові. Федьк. Бачить, що корюся, та ще й гірш мене зневажає, а далі й бити вже порвались. МВ. І. 29. 2) Повиноваться. Біси коряться нам в ім'я Твоє. Єв. Л. X. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТИСЯ"
Відшахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отклониться, отшатнуться. Одшахнешся від пари очей грізних. МВ. ІІІ. 93.
Дожи́ти Cм. Доживати.
Забри́ндзати, -дзаю, -єш, гл. = забрьохати. Іч, як забриндзала спідницю. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Коловерть, -ті, ж. Водоворотъ.
Кура 1, -ри, ж. 1) Пыль. Кура встає шляхом. Мир. ХРВ. 128. куру підня́ти. Переносно: занести ссору. Чорт батька зна з чого таку куру підняли. Стор. 2) Мятель. В сніжну зіму, як нема кури, отара виходить в степ. О. 1862. V. Кух. 30.
Опікунка, -ки, ж. Опекунша. Мусіла слухати старших сестер як опікунок. Левиц. І. 307.
Прибувати II, -ва́ю, -єш, сов. в. прибу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Примѣрять, примѣрить (обувь). Чи ти прибувала черевики? не малі? Конст. у.
Хатник, -ка, м. Домосѣдъ. (Гуцульщина. Отъ В. Дорошенка).
Чекання, -ня, с. Ожиданіе. Чуб. І. 301.
Шарлат, -ту, м. Багрянець, пурпуръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.