Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калита
калитина
калитка
калі дати
калі-буд-буд!
каліво
каліка
калікуватий
каліфактор
каліцтво
каліч
калічений
каліченька
калічити
калічитися
калічка
калічний
калія
калкий
калко
калмичити
калмичіння
калний
кално
каломут
каломутити
каломутитися
каломутний
калугирь
кальбуки
кальвинець
кальвинський
кальман
кальний
кальник
кальність
кально
калювати
калюжа
калюжити
калюжитися
калюжка
калюжний
калюка
калюх
калюхатий
калябура
каляниця
каляння
каляріпа
калярувати
каляти
калячити
кам
камата
камаші
камбрат
камбраття
каменистий
камениця
каменіти
каменний
каменування
каменувати
камень
каменюка
каменяр
каменярський
каменястий
камза
камилавка
камилики
камізелок
камізелька
камізельковий
камізельчаний
камінець
камінний
каміння
камінь
камінюка
камінюччя
каміняччя
камка
камрат
камратисько
камса
камужельський
камуз
камчуг
кам'яний
кам'янистий
кам'яниці
кам'яниця
кам'яничин
кам'яничний
кам'янище
кам'яніти
кам'янка
кам'янщанин
канава
канал
каналія
канальський
канапа
канапчик
канареєчок
канарейко
канарка
канарок
канарочка
канархати
канархист
канастас
канати
канделябр
кандзюба
кандиба
кандибити
кандидат
Близчий = Ближчий.
Голу́бчичок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Дерну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ дерти. 1) Рвануть. 2) Взять лишнее. Мусили вдаватись до сусідських попів. А чужий панотець, як чужий пан, як дерне, то аж пальці знати. Св. Л. 126. 3) Сильно побѣжать. Насилу живий вирвався! Як дерне!... Рудч. Ск. І. 3.
Лапики, -ків, мн. Раст. Caltha palustris. ЗЮЗО. І. 115.
Поводити 1, -джу, -диш, гл. 1) Водить. На рученьках носить сина, очиці поводить. Шевч. 68. Рукою поводить по лобові. Кв. Поводить станом та головою. Левиц. І. 12. 2) Править, управлять лошадьми. Сам пан кіньми поводить. 3) Обращаться. Вони вийдуть було з хати, ще й дверми луснуть, оттак вони було нами поводять. Федьк.
Решетилка, -ки, ж. Шапка изъ решетиловскаго каракуля. Шапка решетилна. Котл.
Сергій, гія, м. Плеть. Маркев. 48. Цыганъ грозитъ ей плетью. Ох, жінко, жінко! Як почну я тебе отсим сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати. КС. 1882. X. 19.
Спуховистий, -а, -е. = спуховий. Спуховиста палка. Н. Вол. у.
Старцівна, -ни, ж. Дочь нищаго.
Шкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = шкарубіти.
Нас спонсорують: