Ґирд, -ду, м. Часть овечьяго стада.
Зопак нар. hа зо́пак. Въ обратную сторону. Коли сонечко на зопак зійде, тоді, сестрице, гостьом в вас буду. 232.
Ли́жка, -ки, ж. 1) = ложка. Треба миски, треба лижки. 2) Ножъ, которымъ вырѣзывается углубленіе въ ложкѣ. 3) — жаб'я. Головастикъ.
Напоро́ти Cм. напорювати.
Передача, -чі, ж. Передача.
Ралля, -ля, с. Паханье ралом. Ой где міщанини йа з поля з ралля, його жінка із корчми з гуляння.
Стояти, стою́, -їш, гл.
1) Стоять. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мороз не велик, та стоять не велить.
2) Стоять станомъ, лагеремъ. По одну сторону на заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. По тім боці на толоці, там цигане стояли.
3) Ожидать, подождать, стоять. Стій, милий, не вмірай.
4) — за чим. Дорожить чѣмъ. Я за волами не стою, — беріть їх.
5) — за що. Считаться чѣмъ, быть чѣмъ, составлять что. В мене те стоїть за лихо пекуче, що мені слова промовити не вільно.
6) — за ко́го. Стоять за кого, поддерживать, держать сторону кого.
7) Быть, находиться. Моє серце в сльозах стоїть.
8) — над гробом. Одной ногой въ гробу стоять. Я над гробом стою, брехати не хочу.
Тарілець, -льця, м. Ум. отъ таріль.
Човгати, -гаю, -єш, гл. Шаркать идя, итти медленно. Один батько зараз почує, човгає старими, але міцними ногами до колиски. Він оддалік ледві човгав за мною.
Шріт II, меж. для выраженія пѣнія крапивника.
