Відгожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. відгодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Отлучаться, отлучиться. В иншого (москаля) є й гроші, купив би собі чого, та не взята річ: не можна йому відгодитися. Дісне кажу тобі: його немає в селі; він десь поїхав, одгодивсь на малий час. 2) Отплачивать, отплатить услугой за услугу, пригодиться въ бѣдѣ. Гонять вовки козу. Коза каже...: «Оборони!» Той.... узяв і вбив вовка. Коза йому сказала: «Я тобі одгоджуся в турецькій землі.
Запа́сонька, -ки, ж.; запасочка, -ки, ж. Ум. отъ запаска.
Зача́ло, -ла, с. Начало. Треба усе з зачала і доладу вам росказати.
Збіга́тися 2, -га́юся, -єшся, сов. в. збі́гтися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Сбѣгаться, сбѣжаться. Швець із гори, пес із долини та збіглися до кобили. 2) Сжаться, сжинаться; о матеріи: сдѣлаться короче послѣ мойки. Роздимаються (речі) од тепла, а збігаються од холоду. Штанці... збіглись.
Кресати, крешу, -шеш, [p]одн. в.[/p] креснути, -сну, -не́ш, гл.
1) Высѣкать, высѣчь огонь. Один став кресати, щоб кашу варити. Щось у полі та за військо йде, шаблями огонь креше.
2) Бить, колотить, ударить. Та й став по ребрах ще кресать. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа.
3) Подковами звенѣть. Пішов козак дорогою, підківками креше.
4) Быстро дѣлать рядъ однихъ и тѣхъ же движеніи (при работѣ І пр.). Женці молодії, серпи золотії, — так і крешуть. Ой млин меле, вода реве, а колесо креше, а колесо креше.
Мазь, -зі, ж. Смазочный матеріалъ, мазь (преимущ. колесная). І я вмію ворожити, коли язик на мазі. колеса на мазі, — не на мазі. Колеса подмазанныя, не подмазанныя.
Повідтинати 2, -на́ю, -єш, гл. Отрубить, отрѣзать (во множествѣ).
Усеїдний, -а, -е. Всеядный. усеїдний тиждень. Сплошная недѣля, когда въ среду и пятницу не постятъ. На всеїдній у неділю вона спарувалась.
Утиснути, -ся. Cм. утискати, -ся.
Хворостиння, -ня, с. То-же, что и хмиз? Пішов мужик одбувать свою панщину в ліс, збірать хворостиння.