Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кітка
кітлик
кітловина
кітляр
кітлярка
кітлярчин
кітний
кіток
кітчий
кітька
кіть-кіть!
кіхоть
кіш
кішастий
кішка
кішкарь
кішниця
кіявкати
кла
клад
кладіжка
кладій
кладільник
кладка
кладня
кладовисько
кладовище
кладочка
кладь
клак
кламцати
кландати
кланцати
кланцатий
кланці
клань
кланяння
кланятися
клап
клапан
клапаня
клапати
клапатий
клапач
клапачка
клапкати
клапоть
клапоухий
клаптик
клаптош
клас
класик
класичний
класний
класти
кластися
клатати
клац!
клацання
клацати
кле
клебан
клебанина
клебанка
клебаня
клевак
клеветатися
клеветуха
клевецъ
клевцур
клевчик
клевчиха
клезнути
клеїти
клей
клейгов!
клейнити
клейно
клейнод
клейнодець
клейтух
клекавка
клекацка
клекіт
клекотати
клекотіти
клект
клектання
клектати
клен
кленина
клениця
кленовий
кленок
клень
клепайло
клепак
клепало
клепання
клепаня
клепати
клепач
клепачка
клепець
клепка
клептати
клептіти
клесачка
клесувати
клець
клечальний
клечаний
клечанина
клечання
клешня
клешоногий
кливак
клик
кликання
кликати
Беґоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Мычать, блеять. Желех.
Бубух! меж. = бебех! преимущ. дѣтское. О. 1861. VIII. 8. Коли ж зміюка бубух! аж земля затряслась. ЗОЮР. II. 30.
Контетувати, -ту́ю, -єш, гл. = контентувати. Тею соломою хазяїн нас (волів) буде контетувати до нової паші. Драг. 3.
Люлю-сю! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ загоняютъ. Вх. Лем. 429.
Пораздратовувати, -вую, -єш, гл. Раздражить (многихъ).
Порохнавіти, -вію, -єш, гл. 1) Истлѣвать, обращаться въ труху. 2) Обращаться въ пыль. Земля порохнавіє. Камен. у. 3) Гнить. У чоловіка зуби порохнавіють. ЕЗ. V. 183.
Прогорниця, -ці, ж. Круглая дыра въ центрѣ верхняго жернова ручной мельницы. Шух. І. 104, 106.
Раніший, -а, -е. Болѣе ранній. Нема древа ранішого над дубочка. Чуб. V. 439.
Свирка, -ки, ж. Раст. Pinus pilla L. ЗЮЗО. І. 131.
Тросник, -ка́, м. Тростникъ. У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик. Мет. 313.
Нас спонсорують: