Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копиш

Копиш, -ша́, м. Палочка, заостренная въ видѣ лопаточки, — для копанія земли (у дѣтей). Зробив копти, — он шо діти на вулиці пічки копають, та й ходе кругом криниці, підкопує її. Мнж. 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИШ"
Ворухнути, -ну, -неш, гл. Шевельнуть.
Вутя, -тяти, с. = утя. Грин. ІІІ. 111. Ум. вутятко.
Друґа́р, -ра́, м. Рукоятка рулеваго весла у плота. Cм. керма. Шух. І. 181.
Знатниця, -ці, ж. Знахарка, колдунья. Занедужала Пилипиха. Покликали ми до неї усіх знатниць і лікарок. МВ. ІІ. 178.
Зятенько, -ка и зя́течок, -чка, м. Ум. отъ зять.
Насв'яти́ти. Cм. насвячувати.
Огуд, -ду, м. = огудиння. Соняшники, кущі, огуд всякий. Сим. 225.
Полузати, -заю, -єш, гл. Пощелкать (орѣхи, сѣмячки).
Такой нар. = також. Шейк.
Ушийок, -йка, м. 1) Кожа на затылкѣ. Желех. 2) Перешеекъ, вообще узкая часть чего либо, соединяющая двѣ большія части. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.