Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копиш

Копиш, -ша́, м. Палочка, заостренная въ видѣ лопаточки, — для копанія земли (у дѣтей). Зробив копти, — он шо діти на вулиці пічки копають, та й ходе кругом криниці, підкопує її. Мнж. 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИШ"
Загу́да, -ди, ж. Порицаніе. Яку ж загуду сім дровам зробите?
Курнути Cм. курити.
Латувати, -ту́ю, -єш, гл. Накладывать лати на стропила.
Міща́, -щати, с. Мѣшочекъ.
Мліг, (род.?), м. Мигъ. На мліг ока був рижий розсідланий. Федьк.
Наляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = наляпати.
Негарний, -а, -е. Нехорошій; некрасивый.
Нітитися, -чуся, -тишся, гл. Жаться, съеживаться. І нітився в сусіда під дверима. К. Іов. 66.
Прийомочок, -чка, м. Ум. отъ прийом.
Широчезний, широченний, -а, -е. Очень широкій. К. ЧР. 320.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.