Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корчій
корчма
корчомаха
корчомка
корчування
корчувати
корчуватися
корчуга
корчуля
коршак
коршма
коршмиця
коршмонька
коршов
коршомка
коряк
корячкуватий
корячок
коса
косак
косарик
косаричок
косарка
косарський
косарь
косарювати
косатарь
косатий
косатка
косибав
косий
косильки
косинець
косиня I
косиня II
коситень
косити
косиця
косичити
косичка
косище
косінка
космак
косматій
космачитися
космачки
космашечка
космик
космина
космогрудий
космок
косниця
косовий
косовиця
косовище
косогір
косом
косонога
косоокий
косорий
косорити
косоритися
косорогий
костел
костельний
костельник
костер
костерява
костирник
костиронько
костирство
костирь
костогриз
костогриза
костокрилий
костомара
костомаруватий
костомаха
костоправ
костриця
костричитися
костричуватий
коструб
кострубань
кострубатий
кострубач
кострубонько
костур
костура
костуронька
костуряка
костьол
костьольний
костюк
костюльки
костяк
костяний
костяниця
косухна
косцяний
коська
коськання
коськати
кось-кось!
косюрки
кося
косяк
косяка
косятинець
кота!
котара
котарь
котел
котелка
котелок
котеня
котець
коти
котига
котигорошок
Виростати, -таю, -єш, сов. в. вирости, -сту, -теш, гл. Выростать, вырости. Борода виросла, та ума не винесла. Ном. № 6355. Буває, що і на полі рожа виростає. Ном. № 14303.
Дока́зка, -ки, ж. Оговоръ. Раз тільки був на допросі по доказці. Екатер. г.
Мірошникі́вна, -ни, ж. Дочь мельника.
Наворо́тник, -ка, м. Раст. = наворотень, Alchemilla vulgaris. Лв. 96.
Новиця, -ці, ж. ? Будемо ми (пчоли) при саду рої роїти і меди носити у пана господаря у його бортях і в його новицях. Чуб. ІІІ. 392.  
Пелеханка, -ки, ж. Неряха, неряшливая женщина. Угор.
Підтоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Истоптать. Підтоптати чоботи; — траву. 2)під ноги. Попрать ногами. Віру християнську під ноги підтопчи. АД. І. 211.
Припін, -по́ну, м. Привязь. К. Іов. 88. Грин. III. 253. Гей мої коні в хана на припоні. Н. п.
Рійно нар. Много роевъ. Дай оке ті, Боже, й а в полі буйно, й а в полі буйно, в оборі плідно, в оборі плідно, в пасіці рійно. Kolb. І. 99.
Столярка, -ки, ж. Жена столяра.
Нас спонсорують: